Смотреть больше слов в «Толковом словаре русского языка»
(народные поверья) — см. Черт.
ЧОРТ, а, ч., мн. и́, і́в.1. У християнстві та слов'янській міфології – злий дух, біс, диявол, сатана.– Дивись, Тимошко, що воно? – крикнув водовоз на с... смотреть
відпра́вити чорта́м на сніда́нок кого, зневажл. Убити, згубити кого-небудь. — Смійтесь, смійтесь,— сказав Мина,— а мені не до сміху... Я ще декого з них відправлю чортам на сніданок (О. Гончар). дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги (, а чорт коле́са). Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик). диви́тися чо́ртом, зневажл. 1. на кого і без додатка. Виявляти неприязнь, ворожість до кого-небудь, підозріло ставитися до когось. Хоч кума, але чортом дивиться (Укр.. присл..); — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний); Не любить невістка свекруху. Гиркає на неї. Чортом дивиться на стару (Остап Вишня). 2. без додатка. Напускати на себе суворість, неприступність. Матрос Шурка Понеділок намагався дивитися чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоба (Ю. Смолич); Хома .. проінструктував їздових, як їм належить триматися. На Каленика насварився: — Чортом мені дивись! — Єсть! — промимрив Каленик (О. Гончар). до чо́рта в зу́би, грубо. У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). до чо́рта (до га́спида, до хрі́на), грубо. 1. Дуже багато. Стану я вчитись, стану робити? Як би не так! Хай хто хоче робе (робить). Я знаю, у батька до чорта грошей — на мій вік стане (Панас Мирний); Та й солов’ї у Ратієвщині як свищуть.— І скільки то їх? — обізвавсь Івась. — А вже до гаспида! — додав Грицько (І. Нечуй-Левицький); Звідтіль навпростець Махає (Рябко) до овець, До клуні, до стіжків, до стайні, до обори; То знов назад чимдуж, щоб часом москалі (А їх було до хріна на селі), Щоб москалі, мовляв, не вбрались до комори (П. Гулак-Артемовський). 2. Значною мірою, дуже сильно. Він виструнчився перед командиром усією своєю височенною постаттю, аж головою дістав стелю землянки. До чорта зріст йому вигнало (О. Копиленко). (і) в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого. Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі (рукопису), та й винуватців того запропащення теж “у ступі не влучиш” (Леся Українка); Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар); Діда і в ступі не влучиш... Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак); Не раз уже й Хома терпів через плутощі (плутні) шуряка... Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло); — А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах); Не тільки редактор “Правди”, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). (і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо. Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). (і) чорт із сві́чкою не знайде́ кого, що, ірон. Не можна розшукати, навіть докладаючи великих зусиль. — Я мрію працювати на селі.— Не бреши! Багато з вас таких, що повивчались, а на селі працюють? Порозбігалися, що й чорт із свічкою не знайде (Григорій Тютюнник). і чорт із сві́чкою не знайшо́в. — Корабель,— продовжував Богдан,— на якому я очуняв, належав старому малайцеві з острова Тао — десь на північ від Яви. Цього острова і чорт із свічкою не знайшов серед безлічі тих островів (Ю. Яновський). і чорт лизне́ (зли́же) кого, зневажл., вульг. Хто-небудь пропаде або помре. За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! (І. Котляревський); (Степан (до Гордія):) Анахтемо, замовчи, бо тут тебе і чорт злиже! (М. Кропивницький). (і (ще й)) до́вбнею (полі́ном) не доб’є́ш кого, ірон. Хто-небудь має міцне здоров’я; живучий. — Вас ще, тату, довбнею не доб’єш, а ви про Божу дорогу торочите (М. Стельмах); (Іван Степанович:) Пропадаю. Се моя (смерть) за мною прийшла! (Захарченко:) Та не бреши, тебе ще й поліном не доб’єш (М. Кропивницький). чорт до́вбнею не доб’є́. — Такого діда й чорт довбнею не доб’є,— і Данилко сам дивується — отаким він прадіда ніколи не бачив (Ю. Яновський). ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. (Олеся:) Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його (дитини) буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний). 2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко). ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого. Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). нія́кий чорт, грубо. Ніхто. — Мене ніякий чорт не жде! — А дома? На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса, а губи починають дрібно тремтіти.— Мій дім, брате,.. вітер розвіяв! (О. Гончар); — А чи й справді любляться з Наталкою так, що ніякий чорт їм не страшний? (Є. Гуцало). жо́ден чортя́ка. Він на прив’язі поліз в печеру; там поприбирав сліди свого куховарства і виліз назад в доброму гаразді, повідаючи, що в печері жодного чортяки нема (О. Кониський). носи́тися як (мов, ні́би і т. ін.) чорт із грі́шною душе́ю перев. з ким. Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. Василинка вислухала, як ластівка потрапила до твоїх рук, і поспитала: — А чого ти носишся з нею як чорт із грішною душею? (Є. Гуцало). оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо. Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). під три чорти́, перев. зі сл. піти́, тіка́ти і под., грубо. Геть, куди завгодно. — Хай хмарами роки нависли, Та він їх шле під три чорти (В. Малишко); Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі, і що він ладен хоч зараз тікати геть під три чорти (О. Досвітній). під три вітри́. — Замість Михайла Вікторовича, управителя, значить, будете? — Ні, машиністом… А Забара ж як? — В Антона трохи відлягло від серця.— Забару, значить, під три вітри (П. Рєзніков); (Василина:) А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (С. Васильченко). полі́зти до чо́рта на ро́ги. Перебороти будь-які перешкоди, труднощі і т. ін. для досягнення своєї мети. Він за бабою й на роги до чорта полізе (Укр.. присл..); Так любив (Кирило) молодиць та удовиць, що не побоявся б полізти й до чорта на роги (Є. Гуцало). попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) чо́рту в зу́би, грубо. Опинитися у скрутному становищі, бути в біді. Пройшовши мідні труби, попав чорту в зуби (Укр.. присл..); — Уже вертавсь у Паволоч, думав, що ти попавсь навіки чорту в зуби, так їхав рятувати (П. Куліш). попа́стися в зу́би біді́. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали, Попався в зуби був біді (І. Котляревський). посла́ти до біса (до чо́рта), лайл. 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). посла́ти пода́лі (геть, під три чорти́ і т. ін.) кого, лайл. Нечемно, сердито сказати, відповісти комусь. — А як ішов у гості, то дорогою справив малу нужду .. у скверику за рогом, і послав міліціонера подалі (З журналу); Дельфіни контактують з людьми. На вимогу науковця Акульчика дістати червінця до получки дельфін Аванс послав його під три чорти азбукою Морзе (А. Крижанівський); Вербуна .. він зустрів надто холодно і гуляти відмовився, за що той послав його під три чорти і вилив на нього всю свою зневагу (В. Підмогильний). сади́ти чорта́ми. Лаятися, згадуючи чорта. Садила (Маланка) чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі Божій (М. Коцюбинський). (сам (і)) чорт не брат кому. Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й “сам чорт не брат” (Леся Українка); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський). сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло). само́му чо́рту брат (і сват). Дуже грізний, підступний, жорстокий. — Сидить там .. клятий супостат — самому чорту брат і сват! — А що воно таке за птиця? — Стара трухлява печериця. Війну роздмухати береться (В. Іванович). сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.). 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте скрути́ти ро́ги само́му чо́ртові (чо́рту). Подолати, подужати будь-кого, будь-що. Нехай вона скаже лиш одне слово, і він буде щасливий, і завтра скрутить роги самому чортові (П. Автомонов); — З усього видно: люди стоящі… Такі самому чорту, як раз плюнути, роги скрутять (І. Головченко та О. Мусієнко). сми́кну́в чорт за язика́ (за язи́к) кого. Хто-небудь необдумано, невчасно, недоречно сказав щось. І смикнув мене чорт за язика з тими шуриками-муриками! (Є. Гуцало). спекти́ чо́рта, лайл. Нічого не дістати, не одержати, не добитися. Максим дивувався… “Узяв би ти в нашій стороні! — думав він.— Мабуть би, чорта спік” (Панас Мирний). у чо́рта на рога́х (на за́пічку), грубо. Дуже далеко, у далекому або небезпечному місці. — Тридцять чотири члени у ТОЗі — це тридцять чотири поля. Одне — там, друге — там, а третє — у чорта на рогах. Поки з одного на друге переберешся, уже й сонце на прузі (І. Дімаров); Діставши нове призначення, високу посаду десь там, у чорта на запічку, він їде перебирати її, як звичайний обов’язок (І. Багряний). у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон. 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм (бикам)... чорт,— каже (Андрій).— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний). чий ба́тько (грубо чорт) ста́рший. Хто переможе, хто сильніший. Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний). чо́рта з два, вульг. Уживається для вираження заперечення чогось. — От теперечки нехай попошукає нас Ломицький! Чорта з два знайде! — думала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); — Ну, я вже якби втік, то чорта з два їм у руки дався б,— каже Порфир, усміхаючись (О. Гончар). чорт би побра́в (узя́в, забра́в) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, побажання позбутися їх. — Куди не глянь — скрізь верби, чорт би їх побрав.. Вся наша величезна північ споконвіку цвіту не бачить! (О. Довженко); — От, чорт би її забрав — ..віднесла когутика, а тепер сліпкуй та журися, як не заспати! — висварився Василь (І. Чендей). чорти́ б взяли́ (забра́ли). — І от ще й продасть Новакович землю… може бестія продати, бо й йому грошей треба!.. Чорти б його взяли… цю скотиняку Новаковича!.. (Б. Грінченко); — Чорти б вас (гусарів) забрали до себе у пекло. Що мені робити голіруч?! — вилаявся пошепки Корж.— Ані шаблі, ані мушкета (З. Тулуб). чортя́ка б взяла́. Прозора сутінь полягла На гай, на поле і на хати.. (Але, чортяка б їх взяла! Як тяжко римів добирати!) (В. Самійленко). чорт би побра́в твою́ ма́тір. Тарас склав султанові таку відповідь на його гріз чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай чорт (га́спид, сатана́) (його́ (тебе́, їх і т. ін.)) зна́є (зна), грубо. 1. Невідомо, незрозуміло. — Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш); (Стась:) А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко); Сказавши, чорт зна де пропала (Дидона), Еней не знав що і робить (І. Котляревський); — Та нащо ж ви їх (сорочки) йому (хазяїнові) віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб); А тут.. посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? — Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний). чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чо чорт (ді́дько) ли́сий, грубо. Ніхто або ніщо. Вчитель вичитав Кадошці за біганину по огірках та грядках, на яких лисий чорт виросте, коли кожний тобі здурілий пес буде там товктися (Ю.Яновський); — Показились десь діти, чи який хрін… Межи ними й дідько лисий не розбере справи! (М. Коцюбинський). чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста (си́ла) / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. (Шалімов:) Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла (качка). За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав нач чорти́ не вхопи́ли кого, грубо. Хто-небудь живий, не вмер; з ким-небудь нічого не трапилося. — Живий? — торсонув плече побратима чоботар.— Ще мене чорти не вхопили,— грубо озвався Шмалько (С. Добровольський); Сафрон із сім’єю переїхав жити на зиму до свого свата Созоненка. Весною кілька разів скликав толоку, відбудувався і знову зажив на старому місці.— Чорти не вхопили його, має чим потрясти в калитці! — говорили люди (М. Стельмах). чорт не візьме́ кого, грубо. З ким-небудь нічого поганого не трапиться, не станеться. — У мене есесівці (полонені), не бачиш? — Конвоїр німецької групи загрозливо змахнув автоматом.— Та не сердьтесь. Годі-бо вам. Чорт їх не візьме (О. Довженко). чорт не взяв. (Мар’я:) Сказано, багаті ви з паном. (Карпо:) Та вже так, що нашого Павлущенка чорт не взяв — придбав собі трохи! (Олена Пчілка). чорти́ не взяли́. — А як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли,— нахмурився Мар’ян (М. Стельмах). чорт (нечи́стий, бене́ря) но́сить кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось невчасно або багато, без потреби ходить, вештається в різних місцях. — Що тебе, Іване, нечистий носить по селу серед ночі? — буркотіла Марія, відчиняючи двері Жменякові (М. Томчаній); — Маковея десь бенеря носить, і на обід не з’являвся… (О. Гончар); — Чого це тебе так рано бенеря носить, Самійле? (О. Копиленко). чорти́ но́сять. — Голобородька немає? — Нема. — Де його чорти носять?! — Війна, товаришу полковнику,— скрушно похитав головою старий (С. Голованівський); Де тільки й носили чорти Федька всі оці роки! Всю громадянську не злазив з коня (А. Дімаров). чортя́ка но́сить. — І де чортяка їх носить до півночі! Ходять уночі з чортами разом, та ще їм двері одчиняй! — верещала по один бік Мотря (І. Нечуй-Левицький). чорт (чорти́) (його́) ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. (Кирило:) То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється). 2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); (Сидір:) Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Ка ще (іще́)) (й) чорти́ навкула́чки не б’ю́ться. Дуже рано. Було, в пости, іще чорти не б’ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п’яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський); Ще чорти навкулачки не б’ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку (М. Стельмах). ще чорти́ навкула́чки б’ю́ться. — Ще темно, ні світ ні зоря, ще чорти навкулачки б’ються, а ти вже схоплюєшся з твердої постелі, і з хати прямо в сніги (І. Цюпа). ще й чорти́ накула́чки не б’ю́ться. Ще й чорти накулачки не б’ються, а Мотря з бабою біжать у ліс, зілля шукають, варять, п’є Мотря й голову миє (Дніпрова Чайка). ще й чорти́ навкула́чки не би́лися. І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще й чорти навкулачки не билися!.. — солодко позіхає парубок (М. Стельмах). яки́й чорт (га́спид, хрін), грубо. Хто. Ну, не бісового ж тобі сина й син, диявольський прикажчик… Який йому гаспид гадав отсе казать!.. (О. Стороженко); Який гаспид одвоював наше добро, опріч нас самих? — кричали міщани (П. Куліш); Сиділи там (у пеклі) скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки… От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який вже втерпить його хрін! (І. Котляревський). кий чорт (хрін). — А ти бачиш, кий воно хрін ворушиться на горбі?..— Не інакше, як людина (О. Донченко). (як (мов, нена́че і т. ін.)) чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду, на обли́ччі і под., жарт. Хто-небудь має віспини або шрами від них. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр.. присл..); Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький). як (мов, ні́би і т. ін.) чорт від ла́дану, зі сл. тіка́ти, втіка́ти і под., грубо. Надзвичайно швидко і злякано. Клим бенкет носом знав. А діло? Як чорт від ладану тікає (Л. Боровиковський); (Ганна:) А та, певно, побігла одшукувать його! Шукай, шукай — знайдеш, якраз! Він від тебе тіка, як чорт від ладану, бо ти тільки плакать умієш (І. Карпенко-Карий); За Муравйовим уже й слід прохолонув.— Утік, шкура! — загукали солдати.— Драпонув, як чорт від ладану (О. Левада). як чорт від кукурі́ку. — Стоять вельможні. Діло затяжне. Здається, так стоятимуть довіку. Лесько сміється: — Голод підіжме, чкурнуть, як чорт від кукуріку (Л. Костенко). як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу, перев. зі сл. вхопи́тися, трима́тися і под., грубо. Дуже міцно. Наліг я на вила.., руки мої вхопилися за держак, як чорт за грішну душу… (Є Гуцало); — Думаєте, дарма Гітлер за цю Австрію тримається, як дідько за грішну душу? (О. Гончар). як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися, грубо. Дуже сильно. — Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Мусієнко); Прийде (Параска) раз на рік до церкви .. та й заглядає .. через поріг — як той дідько боїться ладану (І. Нечуй-Левицький). як (мов, ні́би і т. ін.) чорт до сухо́ї верби́, зі сл. причепи́тися, прили́пнути і под., грубо. Дуже сильно. — Клятий Ботушкан причепиться до мене як чорт до сухої верби і хоче, аби я йому ще один рік задурно робив (Казки Буковини..). як (мов, ні́би і т. ін.) чорт ли́ко (ли́ка) дере́ з кого, зі сл. крича́ти. Дуже сильно, голосно. Кричить, мов з його чорт лико дере (Укр.. присл..); Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г. Квітка-Основ’яненко). мов чорти́ ли́ко живце́м видира́ють. Дядько ступить до неї, а вона вчепилася тонкими рученятами в ріжок скрині і заголосила. — Дурне дівчисько, кричить, мов з неї чорти лико живцем видирають (М. Стельмах). як (мов, ні́би і т. ін.) чорт у суху́ гру́шу (у стару́ вербу́), зі сл. закоха́тися, грубо, ірон. Дуже сильно. Маланка бачить, що закохався Дмитро, як чорт у суху грушу (М. Зарудний); Провідний інженер об’єднання з перших же днів як чорт в стару вербу закохався в молоденьку Галочку-веселуху (З журналу). яко́го чо́рта (га́спида), грубо, несхв. 1. Чому, навіщо. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (І. Нечуй-Левицький); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? Німець перестав жувати і уважно вставився на Джмелика п’яними очима, намагаючись зрозуміти, що йому кажуть (Григорій Тютюнник); Ну, якого ми гаспида оцими глухими вулицями швендяємо? (Панас Мирний). 2. Чого. — Дак якого ж гаспида ти од мене хочеш? — Оддай, брате, мені її (Лесю) без бою (П. Куліш).... смотреть
ЧОРТ, а, ч. 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. ..— То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Мирний, І, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Н.-Лев., II, 1956, 246); *У порівн. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Мирний, І, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Добр., Очак. розмир, 1965, 351). ◊ До чо́рта в зу́би; Чо́ртові в зу́би див. зуб; Зна́тися з чорта́ми див. зна́тися; [І] сам чорт не розбере́ див. розбира́ти; Лі́зти (наска́кувати, наско́чити і т. ін.) чо́ртові на ро́ги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками,— нарікали товариші.— Завжди сам лізеш чортові на роги! (Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Автом., Так народж. зорі, 1960, 215); Нена́че (ні́би і т. ін.) чорт сім кіп горо́ху змолоти́в [на виду́, на обли́ччі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Н.-Лев., II, 1956, 266); Ні бо́гові сві́чка, ні чо́ртові коцюба́ (кочерга́) див. бог; Ні в бо́га, ні в чо́рта не ві́рити — ні в що не вірити; [Нія́кий, сам] чорт не пізна́є — те саме, що [І] сам чорт не розбере́ (див. розбира́ти). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти́ до чо́рта (чо́ртові) в зу́би — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт го́лову зве́рне див. зверта́ти; Сивина́ в бо́роду, а чорт у ребро́ див. борода́; Скрути́ти ро́ги са́мому чо́ртові див. скру́чувати; У ти́хому боло́ті чорти́ во́дяться (пло́дяться) див. ти́хий; У чо́рта в зуба́х див. зуб; Чо́рта спекти́ — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. "Узяв би ти в нашій стороні! — думав він, — Мабуть би, чорта спік… " (Мирний, І, 1949, 227); Чорт зли́же див. зли́зувати; Чорти́ скребу́ть див. скребти́; Чорт йому́ (їй і т. ін.) ра́дий (рад) див. ра́дий; Чорт лизне́ див. лизну́ти; Чорт но́гу вло́мить (зло́мить, звихне́) див. нога́; Чорт спокуша́є (спокуси́в) див. спокуша́ти; Чорт ухопи́в (ухо́пить і т. д. див. ухопи́ти; Ще [й] чорти́ навкула́чки не би́лися (не б’ю́ться) див. би́тися; Як чорт від ла́дану тіка́ти (втекти́) див. ла́дан; Як чорт ла́дану боя́тися див. ла́дан. 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Мирний, І, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Тют., Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір’їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Стельмах, І, 1962, 649); // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Коцюб., І, 1955, 410). ◊ Дава́ти (да́ти) чорті́в: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Збан., Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До ли́сого чо́рта див. ли́сий; До чо́рта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Стор., І, 1957, 99); Забира́йся (забира́йтеся, ступа́й, ступа́йте і т. ін.) під три чорти́ — те саме, що Іди́ (іді́ть) [собі́] до чо́рта (під три чорти́ і т. ін.) (див. іти́). Вона хотіла сказати: забирайтеся з ним під три чорти,— але вчасно стрималася (Чаб., Тече вода.., 1961, 88); Згада́ти чо́рта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди́ (іді́ть) [собі́] до чо́рта (під три чорти́ і т. ін.) див. іти́; Іти́ (піти́, леті́ти, полеті́ти і т. ін.) до чо́рта (к чо́рту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядком, Жінки поставлять на своє (Котл., І, 1952, 191); Куди́ чорти́ [не] носи́ли! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати.— І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди насчорти не носили! (Томч., Жменяки, 1964, 11); Куди (зві́дки) чорт (чорти́) несе (несу́ть)? див. нести́; К чо́рту; К чорта́м — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Коцюб., II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Мик., І, 1957,127); Надава́ти чорті́в див. надава́ти1; Нада́в [же] [мені́] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Котл., II, 1953, 61); На чо́рта; На яки́й (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу.— На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії.— Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Довж., І, 1958, 83); На [яко́го] чо́рта ли́сого див. ли́сий; Не узя́в його́ (її́, їх) чорт див. узя́ти; Ні к чо́рту не годи́ться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта́ — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява,— озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Перв., Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Головко, II, 1957, 12); Оди́н чорт — одне й те саме; все одно; Посила́ти к чо́рту (к чорта́м [соба́чим, свиня́чим і т. ін.], до всіх чорті́в) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Коцюб., І, 1955,66); Сади́ти чорта́ми див. сади́ти; Сто чорті́в-уживається як вияв гніву, обурення. —Сто чортів! се насильство!-бунтує моя істота (Коцюб., І, 1955, 417); У чо́рта — те саме, що У (в) бі́са (див. біс1). — Тепер ми рівні,— загули багачі.— Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні,— кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Гончар, II,1959, 248); Хай (бода́й і. т. ін.) тебе́ (його́, вас і т. ін.) чорт (чорти́) ві́зьме (віз́ьмуть) — те саме, що Щоб тебе́ (його́, вас і т. ін.) чорт побра́в (див. побра́ти);Чо́рта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 52); Чо́рта з два див. два; Чо́рта ли́сого див. ли́сий; Чо́рта пу́хлого (сма́леного і т. ін.) — те саме, що Чо́рта ли́сого (див. ли́сий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Коцюб., II, 1955, 28); Чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна),що (куди́, як, які́ і т. ін.) —те саме, що Чорт [його́, тебе́, їх і т. ін. зна́є (зна), що (куди́, як, які́ і т. ін.) (див. зна́ти). [Xрапко:] Торік був [у сина],— листя збирає, метеликів лове,— чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Мирний, V, 1955, 122); —Се чорти його батька зна!— гукнула Мар’я, прибираючи волосся з-перед очей.— Се каторжна робота! (Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, —Аж вуха, далебі, болять! (Гл., Вибр.,1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Головко, 11, 1957, 510); Чорт би його́ (її́ і т. ін.) взяв див. узя́ти; Чорт би (чорти́ б) тебе́ (його́, вас і т. ін.) побра́в (побра́ли); Щоб тебе́ (його́, вас і т. ін.) чорт побра́в див. побра́ти; Чорт (його́, тебе́, їх і т. ін.) зна́є (зна), що (куди́, як, які́ і т. ін.) див. зна́ти; Чорт з ним (з ни́ми, з тобо́ю і т. ін.); Хай (неха́й) йому́ (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Коцюб., II, 1955, 200);— Хай їм [бикам] … хай їм чорт, — каже.— Щоб не клопотаться — продав… (Тесл., З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього.— Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар.— Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Стельмах, II, 1962, 112); Чорти́ (чорт) [не] узяли́ (узя́в) кого — уживається як лайливий вислів.— Як ваш Плачинда поживає?— Чорти його не взяли,— нахмурився Мар’ян (Стельмах, І, 1962, 455); Чорти́ (чорт) несу́ть (несе́, принесу́ть, принесе́ і т. ін.) кого — те саме, що Чорт но́сить (див. носи́ти). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія,— а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Кучер,Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Л. Укр., II, 1951, 15); Чорти́ но́сять кого — те саме, що Чорт но́сить (див. носи́ти); Чорти́ притаска́ли див. прита́скувати; Чорт [тебе́, його́, вас і т. ін.] бери́ (візьми́) — те саме, що Чорт [його́, її́ і т. ін. ] забира́й (забери́) (див. забира́ти). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як… оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його́, її́ і т. ін.] забира́й (забери́) див. забира́ти; Чорт ли́сий див. ли́сий; Чорт нані́с (нанесе́) див. нано́сити; Чорт но́сить див. носи́ти; Чо́ртові ли́сому розкажи́ див. ли́сий; Чорт підтаска́в кого, що; Чорти́ підтаска́ли кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери́! див. побра́ти; Чорт позно́сив див. позно́сити; Чорт прині́с див. прино́сити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників.— Стріляють не по нас, а понад нами! (Гончар, III, 1959, 106); Яко́го чо́рта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Н.-Лев., III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Тют., Вир, 1964, 516). 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. ◊ З чо́рта; Не з чо́рта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Кв.-Осн., II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Кв.-Осн., II, 1956, 403); [Сам] чорт йому́ (мені́, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Перв., І, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати, А щоб вибирати. треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Загреб., Спека, 1961, 103); Чорт на все-великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Хотк., II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. 4. у знач. присл. чо́ртом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив "козачка", з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Гончар, II, 1959, 309). ◊ Ди́хати чо́ртом див. ди́хати; Чо́ртом диви́тися (позира́ти і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Смолич, V, 1959, 98). 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу… Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в’юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Коцюб., II, 1955,471); Серед риб є завзяті "рибалки". До них належить і "морський чорт", названий так за величезний, потворний рот (Веч. Київ, 2.Х, 1968, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 362.... смотреть
ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К ро... смотреть
чорт (зменшені — чо́ртик, чорто́к; збільшені — чортя́ка, чорти́сько, чорти́ще) — за народними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі все зло і має вигляд темношкірої людини з цапиними (собачими, курячими) ногами, хвостом, козлячими ріжками, свинячим рилом, собачою мордою (у Г. Квітки-Основ’яненка «От тобі й скарб»: «Усяк, хто бачив чорта, усяк розказує, та й портрет його бачимо, що він з хвостом, з рогами, з цапиною бородою, з карлючкуватим носом, з предовженними пальцями та з карлючкуватими когтями»); злий дух, нечиста сила, біс, дідько, диявол, люципер, сатана; його ще називають царе́м тьми; уживається також як лайка; на образ власне чорта (дідька) значною мірою нашаровано фольклорні мотиви; чорта вголос не прийнято було називати, щоб часом не накликати, тому так багато інших евфемістичних його назв — від старої враг до пізніших лихи́й, нечи́стий (нечи́ста, вра́жа си́ла), ку́ций, куца́к, кля́тий, кат, лука́вий, рога́тий, ді́дько (ли́сий ді́дько, ку́ций ді́дько); див. ще про ці наймення на своєму місці в цьому словнику; водиться нібито по безлюдних нечистих місцях (прірвах, проваллях, ровах, безоднях, на перехрестях доріг, в очереті, бур’янах, в бузині, в порожніх хатах, пустках, руїнах, млинах, у болоті, лісі, особливо в пущі); улюблене місце — комин і болото, тому кажуть: «Аби болото, а чорт знайдеться», «Виліз, як чорт з багнюки», «У старій печі сам чорт палить», «У тихому болоті чорти водяться»; чорти бояться світанкової пори, коли співають треті півні, пор. у X. Купрієнка: «Почулося: «Кукуріку!» І де тобі все й подівалося — ні чорта нема, ні музики»; за народними уявленнями, чорти — господарі пекла (у І. Котляревського: «Так у пеклі розходився, Що всіх чортів порозганяв»), отже мають владу й силу над грішними душами («Орудує ними, як чортяка грішними душами»); тому чорт завжди шукає необачних людей, які б продали йому душу; важлива властивість чорта — здатність прибирати найрізноманітнішого вигляду: людей, звірів, предметів; найчастіше чорт перекидається у знайомого кума, вояка, вівцю, пса, кота, півня, жабу-ропуху, мишу; любить насилати закляття на людей («Щось йому як наслано»); чорти люблять лайливих жінок («Де жінка рядить, там чорт сидить»); чорти живуть, як і люди, але ніколи не вмирають, тому дуже старі (у М. Номиса: «Чому чорт мудрий? Бо старий»); весь чорний, волохатий, голова, як копиця, очі, як кавуни (портрет чорта у І. Нечуя-Левицького «Не той став»); не можна згадувати в хаті («не при хаті згадуючи»); у Б. Грінченка «Знову ти почав того згадувати! — докоряв йому Карпо. Він не любив, як хто згадував «чорта», а надто в хаті»; у Г. Данилевського «Біс на вечорницях»: «— Це не Явтух! Це, брате, таке, чого й не назвеш!»; чорта легко прикликати свистом, особливо в пустках та на перехрестях (застерігають: «Не свисти в хаті, бо з’явиться диявол»); чорт боїться свяченого ножа і взагалі ножа; породілля кладе ножа під подушку; у народній мові, хоч і не прийнято згадувати чорта, слово часте як лайка: «Який чорт його приніс», «Якого чорта прийшов», «Сто чортів на тебе» (звідси осточорті́ти); уживається для підкреслення якості або кількості: «Із чорта гарний», «Із чорта багатий», «Грошей у нього чорти не злічать» (Н. Рибак); вираз «чорта з два!» уживається як заборона чогось або на означення перешкоди; слово чорт стало основою для інших слів мови (чортори́й, чортори́я — те, що чорт риє у воді; чортополо́х — зілля; чортма́, чортма́є від «чорт має» на противагу «а не я»; чортиха́тися — часто вживати слово чорт); лексема також характерна для сталих мовних зворотів, як у Б. Грінченка «Нахмарило»: чорти його батька, чорт його бери, туди ж к чорту, стонадцять чортів, а сто чортів, чорт би тебе знайшов, чорт його знає, чорт би вас усіх забрав, хай йому чорт; багато подібних виразів уживаються як лайливі або грубо-просторічні, наприклад: чорта лисого!, чорт батька знає!, чорт лисий!, чортове кодло (насіння), чорту в зуби; у фольклорі дуже багато приказок про чорта — характеристичних, повчальних, жартівливих. Бога хвали, чорта не гніви (М. Номис); — Який там чорт собак дратує? (Панас Мирний); За багачем сам чорт з калачем (приказка). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 643-644.... смотреть
агел (сатана: "Жиди, як агели, закричали: ай, вій!"), антипко (кульгавий чорт, якому дверима відбито п'яти), антихрист, анцибол, анциболот, анциболотни... смотреть
-а, ч. 1) За упередженими уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; ... смотреть
Де чорт не доведе, там бабу пішле.Де чорт не може, там бабу пішле.Про лиху і сварливу жінку.І чорт на старість в монахи пішов.Про лихого чоловіка, який... смотреть
(за міфологічними уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло) злий (нечистий, лихий і т. ін. ) дух; нечиста сила; дух тьми; князь (цар) тьми... смотреть
-а, ч. 1》 За упередженими уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; ... смотреть
чорт I 1. подражательное слово, выражающее резкое, порывистое движение; чорт кесотсечь, отчикнуть; чорт сынсломаться поперёк (не вкось); чорт айтсказать прямо, резко; балаң, кургур, чорт айтып, эсин жаман чыгарды фольк. твой сын, чтоб ему неладно было, грубо сказал и ошеломил его; чорт айталбайм, өлдү деп я не могу с уверенностью сказать, что он умер; 2. подражание резкому, громкому звуку; чогоол мылтык чорт этсе, чочуп кайра тартпас деп фольк. мол, если страшное ружьё бахнет, он не испугается и не отступит; мүнөзү чорт жүргөн киши вспыльчивый человек; чорт кыял вспыльчивый. чорт II р. чёрт; дармаед, чортсуңар вы дармоеды, черти; чорт-порт сүйлөчертыхаться; говорить грубо, с раздражением.... смотреть
Злий дух, нечиста сила в укр. демонології; намагається заподіяти капость, використовуючи найменшу недбалість чи людську слабкість; насилає хвороби, зво... смотреть
злий дух, нечиста сила в укр. демонології; намагається заподіяти капость, використовуючи найменшу недбалість чи людську слабкість; насилає хвороби, зводить жінок; для вел. шкоди ч. бракує сили, він доволі комічна й безталанна фігура; образ ч. виник під впливом християнської релігії (диявол, сатана) і породив численні усні оповідання; звірину природу ч. видають хвіст, баранячі або козлячі роги, кігті, свиняче рило; вірили, що ч. можна наймати на службу, заклавши свою душу. На Україні ч. називали різними іменами, тому що вимовляти це слово означало накликати біду.... смотреть
миф.; бран. чёрт чорт (батька) зна що — грубо чёрт знает что чорта з два! — грубо чёрта с два! чорт його, тебе, вас и т.д. бери — разг. чёрт с ним, с тобой, с вами и т.д. чорт його знає — разг. чёрт [шут] его знает надав же мені чорт — разг. чёрт меня дёрнул нехай йому, тобі, їм и т.д. чорт — а) разг. (ладно) чёрт с ним, с тобой, с ними и т.д.; б) (выражение удивления, восхищения или негодования) чёрт возьми [дери, побери, подери] тебя, его, их и т.д. під три чорти — бран. ко всем чертям, к чертям, к чёрту... смотреть
(-а) ч. 1. крим., мол. Міліціонер; працівник правоохоронних органів. Чорти охороняють і сопуть (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). БСРЖ, 671. 2. мол. Хлопець, молодий чоловік. за нами приїдуть чорти на дутому зеленому Daewoo Leganza, і ми з ними поїдемо в "Прагу" блядувати, пити коньяк за 250 грн (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 671. 3. мол.; зневажл. Невихований, некультурний хлопець, переважно з села. ПСУМС, 15. ♦ Чорт вокзальний, мол. Бездомний, який живе на вокзалі. ПСУМС, 15.... смотреть
Devil; deuceчорт його знає! розм. — the devil only knows!не такий страшний чорт, як його малюють прик. — the devil is not so black as he is paintedчорт... смотреть
чорт:◊ лихи́й як сто чорті́в лаба́тих → "лихий" ◊ тіка́ти як би чорти́ гони́ли → "тікати" ●хай його чорти́ вхоплять (проклін): Ось так, лежу в рові, дивлюся на похід і записую. Колись видрукую, може. Хто скаже: “Добре написав” – хай його вхоплять чорти! А хто скаже, що це писане серцем і кров'ю, хай по війні вибудує собі хату, хай має гарну жінку, і багато дітей, і внуків! (Селепко) ●криви́й чорт найгірший про кульгавого чорта (народне вірування)(Франко)... смотреть
імен. чол. роду, жив.міф.1. за забобонними уявленнями - надприродна істота, біс, нечиста сила2. уживається як лайка3. (перен.) хто-небудь умілий, жвави... смотреть
Настоящее имя: Стопановский Михаил МихайловичПериодические издания:• Петербургский ЛистокИсточники:• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей... смотреть
біс, чортяка, розм. гаспид, дідько, куцак, діал.: антипко, арідник, (як вид вищого представника зла і пекла) демон, диявол, сатана, люципер, у знач. ім. куций, нечистий// злий дух, нечистий дух, нечиста сила.... смотреть
[czort]ч.czort, diabeł, czart
диявол, сатана, ДІДЬКО, люципер, як ім. лукавий, а. шайтан, жм. куцак, болотник; (- спритного) пролаза, проноза; чортик, чортисько, чортяка.
-а m czart, diabeł іди до чорта! idź do diabła!; чорти його несуть! diabli go nadali!, kie licho go niesie!
Чорт, чо́рта, -тові, на чо́рті, чо́рте! чорти́, -ті́в, -та́м
【阳】 鬼, 魔鬼
чорт (демонологічний персонаж; у переносному вживанні)
Djevel, faen, fanden, satan
Djävul, fan, satan
чорт іменник чоловічого роду, істота
ЧОРТ и пр. см. черт.
Fanden, satan
Дябал
lat. chertчёрт
чорт, -а
ეშმაკი
дябал
дябал
чёрт
Чёрт
Чортъ Ваньку не обманетъ:Ванька самъ про него молитву знаетъ (иноск.) не боюсь — не поддамся. Ср. Онъ тебя въ смирительный домъ упрячетъ. «Видали мы ви... смотреть
Чортъ въ корзинѣ несъ, да растресъ (иноск.) — не скоро найдешь — все разбросано въ безпорядкѣ. Ср. Да вы дорогу-то здѣшнюю знаетели-съ? Вѣдь тутъ такі... смотреть
Чортъ возьми, побери (его, тебя) иноск. — заклинаніе (при желаніи отдѣлаться отъ кого). Ср. Но, Боже мой, какая скукаСъ больнымъ сидѣть и день и ночь,... смотреть
Чортъ въ подкладкѣ, сатана въ заплаткѣ (у него) — о дурномъ человѣкѣ. Ср. У щелкоперы... чортово сѣмя! Узломъ бы васъ всѣхъ завязалъ, въ муку бы стеръ... смотреть
Чортъ дернулъ (иноск.) побудилъ, натолкнулъ (неудовольствіе поступкомъ). Ср. Чортъ меня дернулъ... съѣздить къ этому помѣщику.Тургеневъ. Рудинъ.
Чортъ занесъ (иноск.) о неудачномъ прибытіи, о нежеланномъ гостѣ. Ср. Чортъ тебя занесъ сюда.А. С. Пушкинъ. Утопленникъ. Ср. Wo hat dich denn der Teuf... смотреть
загинути
Чортъ ихъ (словно) веревкой связалъ (иноск.) о тѣсной не всегда подходящей дружбѣ. Ср. Я здѣсь никакъ недѣль пять путаюсь. Вотъ съ этой уродиной чортъ... смотреть
далекий родич
Чортъ ли въ немъ (иноск.) къ чему его; на что его. Ср. «Дешевъ хрѣнъ, да чортъ ли въ немъ». Ср. Господа, я думаю, что письмо длинно. Да и чортъ ли въ ... смотреть
Настоящее имя: Кауфман Михаил СеменовичПериодические издания:• Вампир;• Спрут, 1906Источники:• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, учен... смотреть
Чортъ меня побери (прическа à la чортъ меня побери). Ср. Въ коляскѣ — съ фуражкой на бекрень à la diable m’emporte сидитъ Миша!Тургеневъ. Отчаянный. 2... смотреть
Чортъ на хвостѣ принесъ (иноск.) о неожиданной прибыли. Ср. Откуда берется? спрашиваете вы; да намъ, съ позволенія сказать, ину пору чортъ на хвостѣ п... смотреть
Чортъ ногу сломитъ (въ путаницѣ) иноск. — о запутанномъ дѣлѣ. Ср. Круглый годъ въ городѣ царствовала та хлопотливая неурядица, около которой можно был... смотреть
Чортъ подъ старость въ монахи пошелъ (когда уже использовалъ свою молодость и самый возрастъ мѣшаетъ предаваться увлеченіямъ). Ср. Въ шестьдесятъ пять... смотреть
Чортъ съ вѣдьмой вѣнчается (говорится о нашей мятелицѣ и вихрѣ столбомъ). Ср. Темные люди врутъ, что вихорь — бѣсовская свадьба, не вѣрь тѣмъ пустымъ ... смотреть
Настоящее имя: Неверов А.Периодические издания:• Балда, 1907;• Топор, 1907Источники:• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и обще... смотреть
Чортъ съ младенцемъ связался (иноск.) — о крайнемъ различіи между друзьями. Ср. Гг. офицеры не долго толковали о внезапной дружбѣ Кистера съ Лучковымъ... смотреть
(кого) разг. чёрт возьмёт (кого)