РИК

РИК рика, м. (нов.). Районный исполнительный комитет (составлено из первых букв этих слов).


Смотреть больше слов в «Толковом словаре русского языка»

РИКОШЕТ →← РИЗНИЧИЙ

Синонимы слова "РИК":

Смотреть что такое РИК в других словарях:

РИК

рик сущ., кол-во синонимов: 1 • комитет (59) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .

РИК

РИК, у, ч.Сильний рев тварин (перев. свійських), злісне ричання (хижаків).Дикий рик раненого медведя розлягався чимраз дужче (І. Франко);Панський двір ... смотреть

РИК

РИК, у, ч. Сильний рев тварин (перев. свійських), злісне ричання (хижаків). Дикий рик раненого медведя розлягався чимраз дужче (Фр., VI, 1951, 14); Панський двір все голосніше реве. Корови не мукають вже, а хриплим, скрипучим риком, повним одчаю і муки, кличуть рятунку (Коцюб., І, 1955, 61); Він пригадав, як колись, почувши оленячий рик у лісах, збирались на цьому дворі, сідлали коней вої [воїни] (Скл., Святослав, 1959, 11); // перен. Гучний, різкий крик, що нагадує ричання. У клапті розлетілася чорна крамна сорочка. Гандзюк закрив обличчя руками і, страшно, з риком і хрипом, закричав від болю на всю канцелярію (Кос., Нов., 1962, 213); // перен. Будь-який різкий, сильний звук. Грек.. серед бризків і рику хвиль почав розпутувати ланцюг (Коцюб., І, 1955, 391); Іраклій смикнув за шнур. Гармата з риком аж підплигнула, і ту ж мить чорний дим стовпом повалив з головного танка, і він спинивсь (Головко, І, 1957, 288). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 533.... смотреть

РИК

РЕВІ́ННЯ, РЕВ, РЕ́ВИЩЕ розм., РЕ́ВНЯВА розм., РЕ́ВІТ діал.; РИ́КАННЯ, РИК, РИЧА́ННЯ, МУ́КАННЯ. Поверталися з паші корови. Вулиці й двори виповнювалися ... смотреть

РИК

-у, ч. Сильний рев тварин (перев. свійських), злісне ричання (хижаків). || перен. Гучний, різкий крик, що нагадує ричання. || перен. Будь-який різкий,... смотреть

РИК

-у, ч. Сильний рев тварин (перев. свійських), злісне ричання (хижаків).|| перен. Гучний, різкий крик, що нагадує ричання.|| перен. Будь-який різ... смотреть

РИК

    (Санскр.) Стих "Риг-Веды".Источник: "Теософский словарь"

РИК

[ryk]ч.ryk

РИК

Начальная форма - Рик, винительный падеж, слово обычно не имеет множественного числа, единственное число, имя, мужской род, одушевленное

РИК

імен. чол. родурык

РИК

Рик, ри́ку; ри́ки, -ків

РИК

рик іменник чоловічого роду

РИК

РВК муж.

РИК

Мантры (стихи) Ригведы.

РИК

rajona izpildkomiteja

РИК

рык; рёв

РИК

рик, -у

РИК

Рик

РИК

РВК

T: 60