ПОПАСТИ

ПОПАСТИ попасу, попасёшь, прош. попас, попасла, сов., кого-что. Дать кому-н. нек-рое время покормиться на пастбище; постеречь нек-рое время пасущихся (животных). Попасти коров в лесу. Ты попаси утром, а я попасу после полудня.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре русского языка»

ПОПАСТИСЬ →← ПОПАРНО

Смотреть что такое ПОПАСТИ в других словарях:

ПОПАСТИ

попасти сов. перех. В течение некоторого времени совершить действие, названное соответствующим беспрефиксным глаголом.

ПОПАСТИ

влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в (са́му) то́чку (в (са́ме) о́ко). Говорити, висловлювати і т. ін. те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б’є! (П. Панч); — Що ж, його (чай) з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський); — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб). попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич). де попа́ло. У різних місцях; всюди, скрізь. Поки молода — вона .. віється де попало, з ким попало (Панас Мирний). коли́ попа́ло. У невизначений час; будь-коли. Газета була “Селянською біднотою” не тільки в заголовку, а й справді такою біднотою .. Папір давали, розуміється, який попало і кольором, і розміром і коли попало (З журналу). куди́ попа́ло. Не обираючи місця; будь-куди. Мемет колов куди попало, з нестямою смертельно ображеного і з байдужістю різника (М. Коцюбинський); Вони не раз падали долілиць куди попало, рятуючись від авіації (О. Довженко); Заверещить (Кость) тоненько-тоненько, зажмуриться і біжить куди попало. А все-таки не плаче! (В. Винниченко); // У всі боки; врізнобіч. Вершники вже бігли там і там, куди попало (А. Хорунжий). лови́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) / упійма́тися (пійма́тися, попа́сти і т. ін.) на гачо́к чий, який і без означення. Давати, дозволяти себе ошукати, обдурити (перев. довірливо ставлячись до кого-, чого-небудь). Сташка наче ненароком натякала облюбованій нею “жертві”, що вона “щось знає” про нього. При цьому Стаха робила таку таємничу міну, що навіть серйозний хлопець ловився на цей гачок (Ірина Вільде); Богдан уловлює (все).., а Хворостенко зразу ж ловиться на гачок (М. Стельмах); Пані Шульжевич тільки тепер зрозуміла, що вона проговорилась, сама впіймалась на гачок (Ю. Збанацький); Не піймався на гачок (полковник Богун), а сам винищив аж два полки (П. Панч); Обережна, розумна людина не піймається на гачок пройдисвіта чи підлабузника (З газети); Він жив удома, допомагав справжнім французам, але не вберігся, попав на гачок (Ю. Яновський). попа́стися на ву́дочку. На цю вудочку попався Красін (Ф. напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь. Соломія ладна була за що-небудь учепитися, аби напасти на Остапові сліди (М. Коцюбинський); На третій день повернулися (міліціонери) в район і доповіли начальству, що цигани нагло загубилися серед лісостепу і що на їхні сліди натрапити не вдалося (Григорій Тютюнник); Як заходила небезпека, що поліція попадала на слід злодіїв, то вони передавали йому речі на сховок (Лесь Мартович). (на́че) ві́жка (вожжи́на) під хвіст попа́ла (потра́пила) кому і без додатка, розм., згруб. Хто-небудь, перебуваючи в яскраво вираженому неврівноваженому стані, бурхливо виявив впертість, шаленість або самодурство і т. ін. — Ти ба, розгаласувалася! Віжка під хвіст попала, чи що? Батька критикувати здумала? Дорости ще треба! (В. Попов); Нащо вже їх директор — і працьовитий, і тямущий, і чесний, а потрапить йому віжка під хвіст — за копійчину торгується (І. Муратов); — Та що скоїлось. Скоїлось те, що в пляшку поліз чоловік. І сказати б... так ні, статечний, розумний чоловік, а так наче вожжина йому під хвіст попала (А. Головко). не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха (Калинович) знов не в ті двері попався (І. Франко). підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т. ін.) під ру́ку (в ру́ки). Випадково опинятися поблизу, поруч кого-, чого-небудь або так, що можна легко взяти, дістати, використати і т. ін. Частував (Чіпка) кожного, хто підвертався під руку (Панас Мирний); Їли жадібно, їли все, що кому попадало під руку (Ю. Збанацький); Він (Франко) читав усе, що попадало в руки (М. Коцюбинський); Громадяни хапають, де тільки під руку попадається, все належне до скульптури: ескізи, бюсти і т. ін. (Леся Українка); Ганяв (Роман Васильович) усіх, хто потрапляв під руку, як сидорових кіз (Ю. Збанацький); Взяла (Софія) й собі газету, яка попалась під руку, і почала читати її (Леся Українка); Коли починався бій, тоді тримайся .. Біда якомусь вайлові, якщо він потрапить Багірову під руку в таку мить! (О. Гончар). попади́сь (попади́) під ру́ку. Уживається для вираження застереження або погрози. — Ну, негіднику,— пригорозив, розтираючи око. Попадись ти мені під руку в наступному кварталі (З газети). попа́сти (наско́чити, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (наска́кувати, потрапля́ти і т. ін.) на слизьке́. Опинитися у скрутному становищі. — А мені здалось, що ти, Андроне Потаповичу, попав на слизьке, а признатися не хотів,— засміявся Броварник (М. Стельмах);— Треба довідатися, куди ті гроші йдуть. Старшина побачив, що наскочив на слизьке, і зараз звернув у бік: — Гроші всі цілі (Б. Грінченко); Товстоніг почервонів, зрозумівши, що потрапив на слизьке, і почав виправдовуватись: — Це ви мене неправильно зрозуміли (В. Вільний); Приснилось дещо тільки вранці, Та й то непевне та страшне: ..Що я боюся вийти з хати, Щоб не загнатись на слизьке (В. Самійленко). попа́сти на слизьку́. Агу! Троянці схаменулись, Та всі до Турна і сунулись; Пан Турн тут на слизьку попав! (І. Котляревський). попа́сти па́льцем у не́бо, жарт. Сказати або зробити що-небудь невлад, недоречно, помилитися у поясненні або визначенні чогось. (Любов:) От уже попали, вибачайте, пальцем в небо (Леся Українка); (Усі:) Ха-ха-ха! Попав (Гнат) пальцем в небо! Тю! (М. Старицький); Як дійшла (Катря) до того, що Дорошенко про заробітчан казав, крекнув (Коваль) і перепинив мову. — Еге ж, якраз попав пальцем у небо! — аж сплюнув Юхим (А. Головко). попа́сти / попада́ти в живе́ мі́сце кому. Дошкулити комусь словами або діями; вразити когось. — Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він (Вовкун), сміючись (І. Франко). попа́сти / попада́ти в нела́ску (рідше в опа́лу). Втратити чию-небудь прихильність, відчувати недоброзичливе до себе ставлення і т. ін. — Але через свою прихильність до тебе (царя Сов), через свою раду я попав у неласку (І. Франко); Скульптор створив погруддя деспота й попав у неласку .. Його вислали до кінця життя в безлюдні гори (Наука і культура); — У нас же так: досить один раз попасти в опалу, як ходитимеш у неблагонадійних усе життя (В. Канівець); Буває, правда, що й такого масштабу працівники пападають у неласку, летять ізгори шкереберть (О. Гончар). попа́сти / попада́ти в тон чий, кому і без додатка. Догідливо підтримати сказане кимсь. Він не любив панів, мабуть, то за то (за те), що сам не вмів в їх тон попасти (І. Франко); Лише той, кого Таня назвала Левицьким, стояв у куточку, замислений, і не пробував попасти в тон іншим (П. Панч); — В наш час, ваше превосходительство, все можливо-с...— намагаючись попасти в тон, мовив письмоводитель. — Не хочуть сини йти стопами своїх батьків. В цьому їх і трагедія-с… (В. Канівець). попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви (каменоломи) стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. (він) потрапив у пастку (В. Канівець). попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) чо́рту в зу́би, грубо. Опинитися у скрутному становищі, бути в біді. Пройшовши мідні труби, попав чорту в зуби (Укр.. присл..); — Уже вертавсь у Паволоч, думав, що ти попавсь навіки чорту в зуби, так їхав рятувати (П. Куліш). попа́стися в зу́би біді́. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали, Попався в зуби був біді (І. Котляревський). попа́стися (попа́сти, пійма́тися і т. ін.) / попада́тися (попада́ти, лови́тися і т. ін.) на му́шку. Стати об’єктом особливої уваги, контролю, нагляду і т. ін. — Я думаю, що такі, як ти, ніколи не попадаються на мушку. Що ж там у тебе, Федоре? (В. Кучер). попа́стися (попа́сти, пійма́тися і т. ін.) / попада́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) в ру́ки (до рук) кому, чиї (чиїх), до кого. 1. Бути схопленим, спійманим кимсь, позбавленим волі і т. ін. Татари саме посідали в лісі полуднувати, далеко спереду поставили варту. От той парубок і попався їм у руки (Легенди..); — А чи він би тебе пожалів, коли б ти йому тоді в руки попався? (О. Гончар); Він більш за все потерпає, аби не попасти в руки своїх колишніх поплічників (І. Головченко і О. Мусієнко); За кожного спійманого прибережні козаки діставали плату. Сотки (сотні), тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам (М. Коцюбинський). 2. Опинитися в чиємусь розпорядженні, в залежності від когось. Стефко бачив, як брати попалися в руки господаря (І. Франко); (Анна:) Я знаю! ви надіялись на те, .. що ганьбою підбита, я з одчаю до рук вам попаду, як легка здобич? (Леся Українка). 3. Бути в попа́стися (попа́сти, потрапити) / попада́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) в ле́ща́та, перев. чиї, чого. Опинитися у скрутному, безвихідному становищі, в залежності від когось. (2-й чоловік (до 1-го чоловіка):) Хто раз попався у його (Бичка) лещата, годі вже пручатись! (М. Кропивницький). попа́сти в залі́зні ле́ща́та. Світлим ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (П. Колесник). потра́пити (попа́сти, наверну́тися і т. ін.) / потрапля́ти (попада́ти, наверта́тися і т. ін.) на о́чі. 1. чиї, кому. З’явитися перед ким-небудь, зустрітися з кимсь. В казармі Яресько, як і сподівався, одразу потрапив на очі командирові загону Шляховому (О. Гончар); А дитина після пригоди з Січкарем не дуже охоче попадала батькові на очі, бо він таки нагримав на неї (М. Стельмах); Розмови з ним не шукала (Маруся), не наверталася йому на очі — хто б пізнав, що кохає його! (Марко Вовчок); // перев. док. Випадково зустрітися комусь. (Сперанський) за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі (О. Гончар). 2. перев. без додатка. Бути помітним, на видноті; привертати увагу. А Чіпка одно гуляє, з шинку до шинку сновигає, та знай тягне з господи все, що тільки на очі навернеться (Панас Мирний); Нічого він (горобець) не тямив, ані гніздечка звити, ані зерна доброго найти,— де сяде, т потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на (го́стрі (голо́дні)) зу́би кому і без додатка. Стати об’єктом лихослів’я, пліток і т. ін. Уся сім’я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець); Попав їм (сусідам) Заруба на гострі зуби (В. Кучер). попа́стися (попа́сти) на зубо́к. (Іван:) Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький); — Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! — сказав Гулак господареві (Василь Шевчук). потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на язи́к кому. Стати об’єктом розмов, пересудів, дотепів, жартів і т. ін. — Вам вже й потрап на язик, Ярино Іванівно,— посміхнувся я (Ю. Збанацький); Потрапила їм сьогодні на язик незлобива тітка Іваниха, що ніколи й ні про кого не сказала лихого слова (З газети); Тільки попади їй на язик. На весь куток іде слава (О. Копиленко); Жінкам тільки попади на язик, засічуть, мов ті оси! (К. Гордієнко). потра́пити (попа́сти, улу́чити і т. ін.) в ціль (у (са́му) то́чку). 1. Сказати, зробити саме те, що треба. — Вони (селяни) мене бояться ..— З якої речі? — У мене таке враження.— О-о,— зрадів Сергій.— Потрапили у саму точку (Григорій Тютюнник). 2. Виявитися, бути доречним у певній ситуації. Натяк її (Ольги) одразу потрапив у ціль, породивши в ньому страх (А. Шиян). хто куди́ (ба́чив (попа́в)). У різні боки; урізнобіч. На паровозі бійка. На страшному льоті посипались солдати з вагонів, хто куди. Летить поїзд (О. Довженко); — Учні розбігалися хто куди — на подвір’я, на вулицю… (М. Понеділок); Хлопці поховалися в кущі й відстрілювалися деякий час, але коли свист отамана дозволив утечу, всі порскнули хто куди бачив (Г. Хоткевич); Тут.. усі рушили із-за стола, та, хто куди попав, мерщій надвір дивитися, як будуть танцювати (Г. Квітка-Основ’яненко). яки́й попа́ло. Спеціально не вибраний, не дібраний і т. ін.; будь-який. (Поет:) Та гарні тії мрії .. (Не стямився, як узяв до рук перо і став писати на яких попало клаптиках, шпарко, ретельно, з радісним блиском в очах) (Леся Українка). як попа́ло. Без ніякого порядку, без певної системи і т. ін.; будь-як. — Які ж ліки підуть на користь, коли їх пити як попало? (Леся Українка); Туристи випадкові й кумедні, зібрані як попало (Т. Масенко); Навколо трибуни маса дітвори, вдягненої як попало (О. Довженко).... смотреть

ПОПАСТИ

ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́... смотреть

ПОПАСТИ

попасти́, попасу́, попасём, попасёшь, попасёте, попасёт, попасу́т, попася́, попа́с, попасла́, попасло́, попасли́, попаси́, попаси́те, попа́сший, попа́сшая, попа́сшее, попа́сшие, попа́сшего, попа́сшей, попа́сшего, попа́сших, попа́сшему, попа́сшей, попа́сшему, попа́сшим, попа́сший, попа́сшую, попа́сшее, попа́сшие, попа́сшего, попа́сшую, попа́сшее, попа́сших, попа́сшим, попа́сшей, попа́сшею, попа́сшим, попа́сшими, попа́сшем, попа́сшей, попа́сшем, попа́сших, попасённый, попасённая, попасённое, попасённые, попасённого, попасённой, попасённого, попасённых, попасённому, попасённой, попасённому, попасённым, попасённый, попасённую, попасённое, попасённые, попасённого, попасённую, попасённое, попасённых, попасённым, попасённой, попасённою, попасённым, попасёнными, попасённом, попасённой, попасённом, попасённых, попасён, попасена́, попасено́, попасены́ (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») .... смотреть

ПОПАСТИ

див. попадатияк попасти на вокзал? — what is the way to the railway station?попасти під суд — to be brought to trialпопасти на потяг (трамвай) — to cat... смотреть

ПОПАСТИ

попасти', попасу', попасём, попасёшь, попасёте, попасёт, попасу'т, попася', попа'с, попасла', попасло', попасли', попаси', попаси'те, попа'сший, попа'сшая, попа'сшее, попа'сшие, попа'сшего, попа'сшей, попа'сшего, попа'сших, попа'сшему, попа'сшей, попа'сшему, попа'сшим, попа'сший, попа'сшую, попа'сшее, попа'сшие, попа'сшего, попа'сшую, попа'сшее, попа'сших, попа'сшим, попа'сшей, попа'сшею, попа'сшим, попа'сшими, попа'сшем, попа'сшей, попа'сшем, попа'сших, попасённый, попасённая, попасённое, попасённые, попасённого, попасённой, попасённого, попасённых, попасённому, попасённой, попасённому, попасённым, попасённый, попасённую, попасённое, попасённые, попасённого, попасённую, попасённое, попасённых, попасённым, попасённой, попасённою, попасённым, попасёнными, попасённом, попасённой, попасённом, попасённых, попасён, попасена', попасено', попасены'... смотреть

ПОПАСТИ

ПОПА́СТИ¹ див. попада́ти.ПОПА́СТИ², су́, се́ш, док., що.Пасти якийсь час.– Ходім, Петрусю, в сад, в палати. – А хто ж тут буде доглядать, Хто попасе мо... смотреть

ПОПАСТИ

1) Орфографическая запись слова: попасти2) Ударение в слове: попаст`и3) Деление слова на слоги (перенос слова): попасти4) Фонетическая транскрипция сло... смотреть

ПОПАСТИ

Попав пальцем у небо.Не вгадав.Попав, як сліпий на стежку.Випадково вдалося щось зробити.Попався, у вузьку улицю.Попав в клопіт.Попався, як муха у мазь... смотреть

ПОПАСТИ

приставка - ПО; корень - ПАСТ; окончание - И; Основа слова: ПОПАСТВычисленный способ образования слова: Приставочный или префиксальный¬ - ПО; ∩ - ПАСТ;... смотреть

ПОПАСТИ

I [popasty]дієсл.popaść (від: пасти)II [popasty]дієсл.dostać się

ПОПАСТИ

-пасу́, -пасёшь; прош. попа́с, -ла́, -ло́; сов., перех. Пасти некоторое время.— Попаси-ка коня моего, а я в село пешком схожу. Фадеев, Разгром.

ПОПАСТИ

попа́сти :◊ попа́сти у фу́рію розлютитися, ошаленіти (ст): Це “признання” заскочило його оборонця д-ра Павенецкого, який попав у фурію, мимо того, що те признання рішучо ні в чім не могло пошкодити клієнтові, бо Підгайний вже не міг дістати більшої кари, ніж та, яку вже мав (Шухевич)... смотреть

ПОПАСТИ

I див. попадати.II -су, -сеш, док., перех.Пасти якийсь час.

ПОПАСТИ

Ударение в слове: попаст`иУдарение падает на букву: иБезударные гласные в слове: попаст`и

ПОПАСТИ

Пот Пост Пос Попс Попасти Попа Потап Поти Поп Сап Сапот Сати Сип Пипса Сипота Пип Сито Папист Остап Осип Опт Иса Ипс Ипат Топ Апис Аист Тппа Опа Опиат Тис Оса Оспа Ост Тип Пасти Пат Таис Стопа Спот Патио... смотреть

ПОПАСТИ

-аду, -адеш trafić; wpaść, znaleźć się ~ в біду znaleźć się w kłopocie ~ в ціль trafić do celu ~ пальцем у небо trafić jak kulą w płot тобі попаде! dostanie ci się!... смотреть

ПОПАСТИ

Начальная форма - Попасти, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное, непереходный, прошедшее время, совершенный вид, страдательный залог... смотреть

ПОПАСТИ

(I), попасу/(сь), -сёшь(ся), -су/т(ся)

ПОПАСТИ

Czasownik попасти popaść

ПОПАСТИ

Попа́сти, -паду́, -де́ш, -ду́ть; попади́, -ді́м, -ді́тьпопа́сти, -пасу́, -пасе́ш, -су́ть; попаси́, -сі́ть

ПОПАСТИ

ПОПАСТИ совершенный вид перех. В течение некоторого времени совершить действие, названное соответствующим беспрефиксным глаголом.

ПОПАСТИ

Начальная форма - Попасти, действительный залог, единственное число, мужской род, непереходный, прошедшее время, совершенный вид

ПОПАСТИ

попаст'и, -с'у, -сёт; прош. вр. -'ас, -асл'а

ПОПАСТИ

попа́сти 1 дієслово доконаного виду влучити, потрапити, дістатися попа́сти 2 дієслово доконаного виду пасти якийсь час

ПОПАСТИ

I див. попадати.II -су, -сеш, док. , перех. Пасти якийсь час.

ПОПАСТИ

• priganyti (o, ė)

ПОПАСТИ

-ся попасти, -ся (деякий час). [Попас корови до обід та й погнав додому].

ПОПАСТИ

【完】 见 попадати

ПОПАСТИ

попасти попаст`и, -с`у, -сёт; прош. -`ас, -асл`а

ПОПАСТИ

сов. кого-что жайып оттотуу, кайтаруу (жайытка чыгарып).

ПОПАСТИ

совер. папасвіць, папапасваць, папапасвіць

ПОПАСТИ

I сов. от попадати II попасти

ПОПАСТИ

попасти муддате чарондан

ПОПАСТИ

Сов. (bir qədər) otarmaq.

ПОПАСТИ

Папасвіць

ПОПАСТИ В БІДУ

(зазнати неприємностей, страждань і т. ін.) вплутатись (розм. вшелепатися) в біду (лихо) [по самі вуха]; доскочити лиха; потрапити (вскочити, ускочити,... смотреть

ПОПАСТИ В ТЕНЕТА (В КАПКАН)

потрапити в скрутне становище, 2

ПОПАСТИ (СКОЧИТИ, НАСКОЧИТИ) НА СЛИЗЬКЕ

потрапити в скрутне становище, 1

ПОПАСТИ У БЕЗВИХІДНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Потрапити у безвихідь

ПОПАСТИ У БЕЗВИХІДНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Потрапити у безвихідь

ПОПАСТИ У "ЯБЛУЧКО"

Влучити в "яблучко"

ПОПАСТИ У "ЯБЛУЧКО"

Влучити в "яблучко"

T: 177