ОСНОВНИК

ОСНОВНИК основника, м. (нов. спец. разг.). Служащий, имеющий на данной службе свой основной заработок. Основники и совместители.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре русского языка»

ОСНОВНОЙ →← ОСНОВАТЬСЯ

Смотреть что такое ОСНОВНИК в других словарях:

ОСНОВНИК

ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИ... смотреть

ОСНОВНИК

ОСНО́ВНИК, а, ч., діал.Засновник.

ОСНОВНИК

-а, ч., діал. Засновник.

ОСНОВНИК

осно́вник іменник чоловічого роду, істота діал.

ОСНОВНИК

-а, ч. , діал. Засновник.

ОСНОВНИК

техн. основщик

ОСНОВНИК

основник, -а

T: 123