НЕ

НЕ отрицательная частица. 1. Сообщает следующему за ним слову значение противоположное или отрицательное. Я поеду домой. Не бери. Мне не спится. Он не любитель гулять. Не жилец я на этом свете. Достоевский. Он не скор на решения. Он ехал не с сыном. Он ехал не с тяжелым багажом (отрицание, относящееся к слову с предлогом, ставится перед предлогом). Не надевай этой шубы (при глаг., управляющих вин. падежом, отрицание "не" меняет управление на род. падеж). 2. с инф., в знач. сказуемого, кому-чему. Не придется, Нельзя будет. Мне больше его уж не увидеть. Не нагнать тебе бешеной тройки. неопределенности, неполного отрицания (разг.). воз не воз, дерево не дерево, а кажется, что шевелится. Пушкин. Ѓ Стоя между повторенными глаголами, придает им знач.: плохо, еле-еле (разг.). Работает не работает; горит не горит. 4. Словам с отрицательным значением, предлогу "без" и словам с отрицанием "не" (в качестве приставки или отдельно) придает значение ограниченного утверждения. Не худо бы приняться за дело. Отыскал какого-то скрипача, бедняка не без таланта. Пушкин. Он человек не неприятный. Генералу, как видно, не не понравился такой приступ. Гоголь. 6. Двойное "не" в сочетаниях: не могу не, не смею не, Нельзя не и т.п. с инф. дает выражению утвердительный смысл. Я не мог не засмеяться. Пушкин. Нельзя не согласиться. Не могу не признать. 6. Сочетание "не" (или слов: не могу, не можешь и т. п.) с глаголами сов. вида, имеющими приставку "на" и оканчивающимися на "ся", обозначает невозможность закончить действие вследствие потребности продолжать его дальше, напр. не нагляжусь на кого-что-н., не нарадуюсь на кого-что-н., не могу наглядеться на кого-что-н. и т. д. - или вследствие необходимости продолжать его, напр. не наготовишься чего-н. на кого-что-н., не напасешься чего-н. на кого-что-н. (см. соответствующие глаголы). Не... ли - употр. для выражения предположения в вопросительной форме. Не знаете ли вы? Не видал ли ты сестру? Не ошибаюсь ли? Не то - см. то. Примечание. В словах нейти (нейду и т. д.), неймет, неймется отрицание "не" слилось со следовавшим за ним словом, образовав с начальным "и" один слог.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре русского языка»

НЕ →← НЕ

Смотреть что такое НЕ в других словарях:

НЕ

НЕ, частица. 1. Служит для выражения отрицания при разных членахпредложения. Не уходи. Не я же это сказал. Он живет не один. Съездил не безпользы (с некоторой пользой). Не могу не согласиться (вынужден согласиться).Он человек не неприятный. 2. При противопоставлении двух предложенийотрицает ситуацию, о к-рой сообщается в первом из них. Не лед трещит, некомар пищит, то кум до кумы судака тащит (шуточная песня). 3. При повторениисловоформ, находясь между ними, оформляет первую часть сложного предложения,выражая неопределенность состояния, противопоставляемого чему-н. другомуСпит не спит, а вроде как задремал. Болит не болит, а ноет. 4. Приповторении словоформ, находясь между ними, оформляет первую часть сложногопредложения, выражая безразличие по отношению к следствию, результату.Хочешь не хочешь, а идешь. Дождь не дождь, а придет. Убеждай не убеждай,сделает все равно по-своему. 5. При повторении словоформ, находясь междуними, оформляет первую часть сложного предложения, выражая не полноеотрицание при противопоставлении. Дурачок не дурачок, а с придурью. 6.Соединяя неопр. и личную форму одного и того же глагола, выражает отрицаниетого, что противопоставляется чему-н. другому. Бить не бьет, а ругается.Любить не любит, а ревнует. 7. То же, что нет (в I знач.) (прост.). Хочешьчаю. - Не. * Не без того (не без этого) (разг.) - употр. как положительныйответ, выражение согласия, принятия. Ты, кажется, устал? - Не без того. Недо кого-чего кому (разг.) - нет возможности, времени или неинтереснообратить внимание на кого-что-н., заниматься кем-чем-н. Мне не доразвлечений. Ему не до меня. Не-а (прост.) - то же, что нет (в 1 знач.)(обычно в детской речи). Замерз? - He-a!... смотреть

НЕ

НЕ..., приставка. I. Придает слову: 1) противоположное значение, напр.неприятель (враг), невеселый (грустный), непорядок, неудача, неурожай; 2) тоже, но с оттенком умеренности качества, напр. неплохой, нехотя; 3) значениелица или предмета, не совершающего или неспособного совершить действие,обозначенное основой или корнем, напр. неумеха, незнайка, непоседа, неуч,непроливашка; 4) значение противопоставления, отрицания, отсутствия (того,что заключено в значении слова или основы без "не"), напр. неаккуратный,несемвй-ный, неоконченный (труд), ненаучный, несгибаемый, нещадный,неосмотрительный, несчастный, незабвенный, неспециалист, невыезд, недаром,немедля. II. Образует местоименные слова со знач. отрицательным илинеопределенности, напр. негде, некогда, незачем, некоторый,несколько,нечто;в формах косвенных падежей у местоимений некого, нечегоотделяется предлогом, напр. не у кого, не с кем, не для чего, не с чем.... смотреть

НЕ

не- 1. префикс Словообразовательная единица, образующая имена существительные со значением отсутствия того или противоположности тому, что названо мотивирующим именем существительным (невыезд, нелюбовь, неплатёж, несчастье, неудача и т.п.). 2. префикс Словообразовательная единица, образующая имена прилагательные со значением признака, который характеризуется противоположностью - нередко с оттенком смягчения - или противополагаемостью - с какой-л. точки зрения - значению мотивирующего имени прилагательного (небольшой, невесёлый, неглупый, неплохой, несильный, нечестный и т.п.). 3. префикс Словообразовательная единица, выделяющаяся в наречиях с отрицательным обстоятельственным значением (недаром, незамужем, некстати, немедля, ненадолго, ненамного, неспроста, нехотя).<br><br><br>... смотреть

НЕ

не частица 1) Употр. при придании значения полного отрицания слову, к которому относится. 2) а) Употр. при придании значения неопределенности, предположительности или неполного отрицания. б) Употр. при придании значения неполноты действия или состояния. 3) Употр. при придании значения ограниченного утверждения. 4) Употр. при придании значения утвердительности.<br><br><br>... смотреть

НЕ

не частица1. (в разн. случаях) not (с pres. недостаточного глаг. can пишется слитно: cannot); -n‘t разг. (слитно с недостат. глаг., с личными формами ... смотреть

НЕ

не- (приставка)см. слова с этой приставкой; (во многих прилагательных, тж. в прилагательных из причастий) un-, un- неинтересный — uninteresting неженст... смотреть

НЕ

не Никак не, отнюдь не. Это далеко не так просто.

НЕ

не част. (3013) Коли не ex dono Auctoris, намекни по крайней мереПс20. (Не infirmité а благородно изувеченный, как это сказать?).Пс107. в каковом зв... смотреть

НЕ

(аж (і)) о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т. ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї. 1. Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник); Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети); У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли догори (Григорій Тютюнник); Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський). о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб’язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко). 2. Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. — Бувало, ро (аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка). (аж) не тя́митися від чого. Бути в стані надзвичайного збудження, хвилювання і т. ін.; втрачати витримку, врівноваженість під впливом дуже сильних почуттів. Я згадувала, як справді плачуть від розлуки, що справді говорять на прощанні, як справді не тямляться від горя (Леся Українка); Внутрішньо не тямлячись від щастя, що переповнювало її, Шура намагалася уявити собі першу зустріч з Юрієм (О. Гончар). (аж) рва́ти (де́рти, ску́бти і т. ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба). Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. А він виковзне, мов в’юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори (власники мандатів) волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич); Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний); Він аж дер на собі волосся (А. Кримський); А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.); Стоїть “Кейс” ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін). ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький). а́ні (ні) сли́хом (не) слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) (не) вида́ти кого. Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети). не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стала упливати, А Якима не слихати, Видом не видати (С. Руданський). ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами .. Ов, а се що таке? Другого опозиційника, “Сінника Польського” ні видом видати, ні слихом слихати! (І. Франко). а там хоч (і) не розвидня́йсь! Уживається для вираження повної байдужості до висловленого, здійсненого і т. ін. Його підняли на сміх: — Фальшивомонетчик! В кутузку його. — Ну, як хочете,— образився Кулик, під загальний регіт сходячи з ґанку.— Моє таке: прокукурікав, а там хоч не розвидняйсь! (О. Гончар). без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Довженко); Тут землі щедрі, Тут річок без ліку (Л. Костенко); І так уже нашого брата-козака без лічби помучено (П. Панч). не лічбо́ю. Дам ті (тобі) злота не лічбою (Сл. Б. Грінченка). без но́чі не туте́шній, ірон. Нікому не відомий, чужий для всіх. — Братова приймила приймака, а він без ночі не тутешній, прожив три дні, та й шукай вітра в полі (О. Гончар). без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані! (Панас Мирний); — Е, до неї тепер без бука і не підступай,— додав ґазда. Спаніла так, що годі (М. Яцків); — І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ,— обізвавсь він до баби (Панас Мирний). без півлі́три (без півлі́тра) не розбере́ш (не розбере́шся), жарт. Дуже важко що-небудь зрозуміти. — Діла, брат. Такі діла, що без півлітри не розбереш (Ю. Збанацький); — Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає…— Кифір чорним пальцем розгладжував брови, тер бороду, пропогоджувавсь.— Тут без півлітра не розберешся… (В. Бабляк). була́ не була́. Уживається для вираження рішучості при ризикованих діях (перев. після певного сумніву або вагання). Смагляве лице змигнуло йому назустріч, .. аж випроставсь наш Олекса і, ледь усміхнувшись до людей, рушив: була не була! (О. Гончар). важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він (голова) був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик (полонений), що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник). (вдень) з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого. 1. Важко чи неможливо щось відшукати. — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін). 2. Що-небудь дуже рідкісне, виняткове. Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти (З усн. мови). хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало). в деся́тому колі́ні, перев. зі сл. ро́дич, наща́док і под. Який перебуває в дуже далеких родинних зв’язках. (Гострохвостий:) Для Вас, Єфросино Сидорівно, я готовий познакомитись (познайомитись) з вашими родичами, хоч би й в десятому коліні (І. Нечуй-Левицький). не з деся́того колі́на. — А як розколупають, що ми зовсім не з десятого коліна нащадки? (Григорій Тютюнник). вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець). ві́дом не ві́дати чого. Зовсім нічого не знати про що-небудь; не мати жодних відомостей про щось. Мавра перед начальниками стала одрікатися: відом не відає, де Мусій Завірюха... (К. Гордієнко). вода́ не освя́ти́ться (відсвя́ти́ться, посвя́ти́ться) без кого, перев. ірон. Щось не обійдеться без кого-небудь. А Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький); — Коли з’явилася тут Федоська, ніхто наче й не помітив. А взагалі, без неї в селі, як кажуть, вода не освятиться (В. Вільний); Вести приїжджих гостей випало на долю Семену Бойкові, до нього вчепилася й дружина,— без неї, бач, вода не посвятиться (Ю. Яновський). в рот не ві́зьмеш чого. Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу). не мо́жна взя́ти до ро́та. До нового року їх (яблук) не можна було взяти до рота, так нещадно вони кривили губи й обличчя (М. Стельмах). вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу. Бути роздратованим, у поганому настрої. На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Збанацький); (Личак:) Е, Матвію, ти сьогодні, мабуть, не на ту ногу встав. Сидиш, насупився, розумієш, як віл перед обухом (Я. Мамонтов). вста́ти з лі́вої ноги́. Сьогодні прокинувся (Федір Іполитович) пізно, по-недільному. Виспався на славу, встав начебто не з лівої ноги (Ю. Шовкопляс); — Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! Може, вранці десь на Чорногорі сонце встало з лівої ноги (Л. Костенко). вста́ти лі́вою ного́ю. Макар Іванович Ліжко встав, мабуть, із ліжка лівою ногою, бо так йому сьогодні не по собі щось, усе його дратує, усе турбує (М. Коцюбинський). го́лими рука́ми не ві́зьмеш кого. 1. Хто-небудь надзвичайно спритний, хитрий, досвідчений. Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих у панцир інструкцій, служак, яких голими руками не візьмеш, з якими треба воювати, і Лукія — воює! (О. Гончар); // Не просто впоратися з кимсь. — Ні, чуєш, тут ти мене голими руками не візьмеш. Це вже результати, наслідок і наших методів, і системи виховання в цілому. Ми виростили покоління, спроможне взяти і повести справу не гірше від вас (М. Олійник). 2. З ким-небудь важко справитися без особливих зусиль або когось, щось нелегко побороти, перемогти, здолати. Забара знав, що Квашу тепер голими руками не візьмеш. Особливо після того, як він породичався з Андрієнком (П. Рєзніков); — І зажив старий міцно, впевнено, як маленька, проте сильна держава: голими руками не візьмеш (Григір Тютюнник). голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та у кого. Є розум. (Василь:) Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита! (М. Кропивницький). голови́ (ро́зуму, ума́ і т. ін.) не прикла́сти. Не можна зрозуміти, збагнути, знайти причину чого-небудь, розв’язати, вирішити щось. — Ніяк голови не прикладу, де ти міг сало дістати? (М. Стельмах); Кривоніс думав і не міг прикласти розуму, де б дістав її (Ярину) Єремія в поході? (П. Панч); — І чого ви полізли до нас, ума не прикладу? У вас же своя ланка, свої буряки (В. Кучер). ро́зуму (ума́) не приложи́ти. Стояв-стояв пан Уласович довгенько і розуму не приложить, що йому теперечки на світі робити (Г. Квітка-Основ’яненко); (Олекса:) Я ума не приложу, що тут коїлось? (І. Карпенко-Карий). го́лою руко́ю не бери́ кого. Хто-небудь має владу, багатий, впливовий. — Каже, пішов ваш Олекса вгору: голою рукою не бери .. Там таке...— і дяк нахилився до вуха пана Лелеки й щось шепнув (М. Лазорський). го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, горі́шок не по зуба́х. Дуже складна справа, не під силу кому-небудь. Взявся Григорій за них (розрахунки) охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по зубах (З газети). гра́ти (рідше розі́грувати, лама́ти і т. ін.) коме́дію перед ким, кому і без додатка. Удавати з себе когось, прикидатися кимсь, лицемірити і т. ін. Він добре знав, що обурення пана комісара в значній мірі нещире, що він грає комедію (І. Франко); — Досить вам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик); — Я тобі говорив, щоб ти рано прийшов, без запізнення, а ти мені комедію граєш (Григорій Тютюнник); Ви тут комедії не розігруйте. Гадаєте, воно мені так мед? (З газети); До столу .. вийшов Тихін Фіялко. Він щулився .. і від хвилювання трохи збивався: — Комедію ти ламаєш, Трохиме (В. Речмедін). гра́ти куме́дію, розм. Хлопець бачив, що дєдя (тато) грає кумедію, і мовчав (Г. Хоткевич). не гра́ти коме́дій. Та комедій Угринець не грав: до кімнати справді зайшов з дівчиною, одягненою у плаття не для кухні (В. Поліщук). гра́ється коме́дія. Не треба бути ясновидцем, щоб побачит гре́блю не га́тять ким, чим, яким. Треба дорожити, цінувати. — Оксана в госпіталь перейшла,— щиро сказав лікар.— Давно пора. Такими, як вона, греблю не гатять (В. Кучер). дале́ко не пої́деш (заї́деш) на кому, на чому. Не досягнеш потрібного успіху в чому-небудь. Більше простору для нововведень, для різних обрядів сучасних… На самих вікторинах далеко не поїдеш (О. Гончар); Побачимо, як ти порядкуватимеш. На старих дідах далеко не поїдеш, а молодь на шахти беруть та на заводи (Григорій Тютюнник). дале́ко не заї́хати. Павлуша розумів, що на одному вірші, та й то чужому, далеко не заїхати, треба все нові та нові (А. Головко). дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми (в’язні) знали, що фашисти тримали нас тут (у тюрмі) як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький). две́рі не зачиня́ються у кого—чого, чиї, де і без додатка. До когось, кудись постійно приходять відвідувачі. Цілий день тривав суд… Увесь день надвірні двері .. не зачинялись (А. Головко); Відвідувачів багато, двері обкому майже не зачиняються (О. Гончар). де (вже) і пе́рець не росте́. Дуже далеко, у складні, важкі умови життя. Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте (Леся Українка). де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь і т. ін.). Скрізь, усюди. Де не обернешся — все на тебе незнакомі (незнайомі) очі блискотять… (Марко Вовчок); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко). де (куди́) не поверну́тися. Скрізь, усюди. Де не повернеться (козак заможний Клим), вона (доля) усюди з ним (Л. Глібов); Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький); Вже ворог оточив дороги, куди не повернись… (В. Сосюра). де на́ше (ва́ше, його́ і т. ін.) не пропада́ло (не пропада́є). Уживається для вираження чиєїсь готовності зазнати збитків, утрат і т. ін. — Де його не пропадало! Він подарує борг і Карпцю, і Підіпригорі, аби лише вони відмовились від його землі (М. Стельмах); — Сими днями сподіваюся бочку (риби) розпродати; а там коли з півбочки й пропаде — невелика утрата, де наше не пропадає (Панас Мирний). де не взя́тися. Несподівано, раптово з’явитися. Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву (Панас Мирний); Б’ються (лицарі) день, б’ються другий,— як де не взявсь молодий гетьман на коні. Усі склонились (схилились) перед ним (П. Куліш); Вже Данько з матір’ю наближався до дверей, як раптом, де не взявшись, викотилось йому під ноги кудлате собача (О. Гончар). де не візьми́сь. 1. Несподівано з’явився. Коли се де не візьмись п’яниця Грицько (Панас Мирний); Де не візьмись сепаратисти — чубаті, шустрі, в сивих штанях, з червоними стрічками, як не вхоплять його (пристава) за шию (С. Васильченко). де не взя́вся. І відкрився Данькові залитий сонцем таврійський степ і синьоока дівчина, де не взявшись, усміхаючись, бреде по пояс у заповідних розшумованих травах — і то вже був сон (О. Гончар). 2. Зовсім несподівано; зненацька, раптово. Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню. А тут, де не візьмись, командир корпусу їде (Григорій Тютюнник); Де не візьмись кравчина гайдамаків з Лисенком — геп! і оступили в город! (М. Костомаров). де (не) посі́й (посі́єш), там (то) (і) вро́диться (вро́дить). 1. Кого-небудь скрізь можна зустріти, побачити. (Микола:) На всі сторони мотається (Виборний); де не посій, там і уродиться (І. Котляревський); І хто її кликав? От уже, де не посій, то вродиться Солов’їха! (І. Нечуй-Левицький); Дядько Сергій першим помічає мене і тицяє пальцем у мій бік: — От і гостя маємо! Тебе, де не посій, то вродишся (М. Стельмах). 2. кого. Хто-небудь може пристосуватись до будь-яких обставин. Він за сина спокійний. Іван не такий, щоб одразу в розпач. Його де посій, там і вродить, аби серед своїх заводських (В. Кучер). диви́тися да́лі сво́го но́са. Мислити масштабно, з перспективою на майбутнє; не бути обмеженим у своїх поглядах, діях і т. ін. Себе передусім .. мала (Ольга) на думці, коли говорила, що багато наших молодих колгоспників ще не навчились дивитись далі свого носа (Ірина Вільде). да́льше сво́го но́са не диви́тись. В політиці не годиться далеко заскакувати фантазією, та не годиться й дальше .. свого носа не дивитись! (М. Драгоманов). ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти кому і без додатка. Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Куліш); — А як не дають жити? Що тоді? (Панас Мирний); Видима смерть гналась за ними. Землею чеченські шаблі та броньовики, а з неба життя не давали французькі аероплани (О. Гончар). діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя. Планувати, заздалегідь розподіляючи те, чого ще немає; розпоряджатися чимсь ще не досягнутим. От уже невгамовна людська натура,— навкруги колючий дріт.., кулемети.., а вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Яновський). діли́ти зві́ра, яко́го ще не вби́ли. Довго збиралась Русь — кувала зброю, думала, ділила звіра, якого ще не вбили.., нарешті, рушила в похід у Поле, виявилося, що половини князів нема (В. Шевчук). ді́ло не втекло́ рук чиїх. Хто-небудь причетний до чогось. Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько .. перший сповістив про це Христю й .. присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук (Панас Мирний). ді́ло не ста́не за ким—чим. Затримки не буде. — Який же в нас батюшка розумний .. Хоч в архиреї висвячуй його.— Прийде час — і висвятять, за цим діло не стане,— байдуже говорить господар (М. Стельмах); — За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Григорій Тютюнник); — За платою діло не стане,— сказав Юрій (Ф. Бурлака). (до) но́са (й) коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок). ду́мка (ду́ма) не вихо́дить з голови́ чиєї, у кого. Хто-небудь постійно думає про когось—щось. Дума про Нимидору не виходила з його (Миколиної) голови (І. Нечуй-Левицький). ду́мка не покида́є кого. Хто-небудь постійно думає про щось. Гречкун зрештою погодився, що першопричину (фашизму) треба шукати в галузі соціальних стосунків, одначе й опісля його не покидала думка про гуманітарне убозтво фашистів (Ю. Бедзик). дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого. Хто-небудь помер, загинув. — Я б п’ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк); (Микита:) Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. (Семен (спокійно):) Не хвались! (М. Кропивницький). ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський). душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т. ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т. ін.) з ті́ла чия і без додатка. Хто-небудь помирає, гине. Вслід (Низ) .. стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський); Всяк думав, що зробила ця безздоровна .. дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний). душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав (Маланці) панич Льольо два злоти, та один бабі Мар’яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський). до́бра душа́ відлеті́ла в не́бо. Почувши близьку смерть, (Балабан) тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю .. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко). душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту душа́ (губа́) не з лопу́цька в кого, чия. Хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька (Ю. Яновський); — Спи спокійно, хлопче! — додав він (дяк), трохи помовчавши… Ми теж не ликом шиті, і душа в нас не з лопуцька (В. Шевчук). душа́ із лопу́цька. Невже він (Данило) такий боягуз, невже його душа із лопуцька? (М. Стельмах); Маковею,— спокійно вів Роман.— .. Ти .. в боях авторитет здобув.. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б’є! — А що ж, по-твоєму, в мене душа з лопуцька? (О. Гончар). душа́ не прийма́є чого і без додатка. Не хочеться чого-небудь (їсти, пити і т. ін.). Їв би очима, та душа не приймає (Укр.. присл..); (Солдат:) Як надивишся зранку, як знущаються з бідних людей, то повір, що не те що обіду, а навіть махорки не приймає душа (О. Левада). душа́ (се́рце) не лежи́ть чия (чиє), до кого—чого і без додатка. Хто-небудь не має інтересу, не відчуває прихильності, симпатії і т. ін. до кого-, чого-небудь; хтось або щось не подобається. Не скрию (не приховаю) від Вас,— підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування. Я одповів, що це все дурниця, до якої не лежить .. моя душа (Панас Мирний); — Ініціативний інженер,— похвалив (Сахацького) Колодуб.— Не лежала спочатку моя душа до нього,— в задумі вимовив Степан Гаврилович (Л. Дмитерко); // Хто-небудь не має бажання робити щось через антипатію до когось—чогось або відсутність внутрішнього спонукання. — Ти повинен піти (на заручини), Миколо. — Душа не лежить,— одбивався Микола (В. Кучер). душа́ (се́рце) лежи́ть до кого—чого. Змалечку в Гната душа лежала до машин (С. Чорнобривець); Вона любила обох синів, але серце її чомусь більше лежало до молодшого сина Уліба (С. Скляренко); — Допомагати можна тому, у душа́ (се́рце) не на мі́сці чия (чиє), у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані тривоги, занепокоєння, дуже хвилюється, переживає. Їде Федір за паном у двір — серце тремтить, душа не на місці (Панас Мирний); — Сказав ти — до Варивона йдеш, а серце моє непокоїлось .. Примічала перед цим: не на місці душа твоя (М. Стельмах); — Пішов і я,— каже Михайло,— три кілометри пройду, а там Савка дасть мотоцикл, миттю буду на МТС… У мене серце не на місці (Ю. Яновський); — Та скажи ж ти мені, нарешті, чортів пакіл,— раптом вибухнув Кочерга,— я ж бачу, що в тебе серце не на місці (В. Собко). душа́ на мі́сці. Вся сім’я вмісті (разом) й душа на місці (Укр.. присл..). душі́ (в собі́) не чу́ти. 1. в кому, за ким. Дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим. Товариші душі в ньому не чули (Панас Мирний); Дай, Боже, аби той наймолодший і всі вчились так, як той найстарший, Андрусь, що мама за ним душі в собі не чує (О. Маковей); У тридцятому .. подався (Трублаїні) на Землю Франца-Йосифа, а за два роки поїхав з учнями на Нову Землю. Діти за ним душі не чули (Р. Іваничук). 2. Дуже сильно, самовіддано. (Качинська:) Ясновельможний пане! Мій покійний муж, царство йому небесне, любив мене, я його кохала, душі в собі не чула і плакала три дні, як він помер… (І. Карпенко-Карий); — Павло любить Катрю, душі в ній не чує (В. Кучер). душі́ не ста́ло у кого. Хтось дуже злякався. — Чого ж,— каже (Кирило Тур),— ви поторопіли? Батько пошутковав (пошуткував), а в їх уже й душі не стало (П. Куліш). є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка, жарт. Хтось розумний, здібний, кмітливий і т. ін. — Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах). не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них (дорослих) теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, .. не було лою під чуприною (М. Стельмах). жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн. Крім матеріальних, мати й духовні інтереси. Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (А. Головко); Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі (Б. Олійник); Усвідомлення духовних цінностей вже здавен відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина (З газети). за день не переві́шаєш кого, чого. Кого-, чого-небудь дуже багато, велика кількість. — Там їх, зальотників, біля неї такого, що за день не перевішаєш (Марко Вовчок). за ко́мір не ка́пає кому і без додатка. 1. Добре, безтурботно живеться кому-небудь; хто-небудь не має неприємностей, нужди і т. ін. — Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук). 2. Нема чого поспішати комусь із чим-небудь. (Хома (ніби до баронеси):) Пардон, мадама! Можете підождать: за комір не капа (Я. Мамонтов). не ка́пає над ким. Я маю можливість чекати. Наді мною, як говориться, не капає... (Ф. Бурлака). зако́н не пи́саний кому, для кого. Хто-небудь не рахується з існуючими нормами, правилами поведінки, моралі, нехтує будь-якими зауваженнями. Дурням закон не писаний! (Укр.. присл..); Для багатьох наших технократів закон не писаний. Дивина — усім підприємствам, що забруднюють Десну, заборонено спецкористування з річки, але вони спокійнісінько ігнорують заборону (З газети). за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка. Згодиться в житті, не буде зайвим. — Що знати, те за плечима не носити,— казав старий (батько) (Панас Мирний); — Де ви це слово (бізнес) перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар); — Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети). не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис). за слізьми́ (сльоза́ми) сві́та (сві́ту) (бі́лого) не ба́чити. 1. Нестримно, весь час плакати, ридати. — Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький); Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко); Мотря обхопила його (сина) шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний). 2. зі сл. пла́кати, запла́кати і под., а також зі словоспол. так, що. Не стримуючись, довго. Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала .. свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький). за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти). Бути дотепним і метким у розмові. — А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник); Був .. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник); Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька); Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр.. присл..); Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко); О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович). по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов); // Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. — Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний). за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він.. над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до ки за ши́ю (за спи́ну, за ко́мір і т. ін.) не ллє кому і без додатка. Нема потреби поспішати щось робити; ніщо не турбує, не хвилює і т. ін. когось. Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (С. Васильченко); — Ну, та нічого — за спину не ллє, починай (грати) знову (С. Васильченко). зво́дити / звести́ кінці́ з кінця́ми. 1. Ледве справлятися з матеріальними труднощами, нестатками. Сім’я ледь-ледь зводила кінці з кінцями, тягнучи напівголодне животіння (З глибин душі); Усіх людей ділив (Григорій) на багачів, злидарів і тих, що сяк-так крутяться на землі, зводячи кінці з кінцями (М. Стельмах). кінці́ доку́пи звести́. І справді,— думав я,— що чоловік заробив — то його вистача тільки на те, щоб сяк-так прохарчуватися та кінці докупи звести... (Панас Мирний). 2. Узгоджувати сторони якоїсь справи; справлятися з труднощами у чому-небудь. (Бондар:) У мене є ваші зведення, товаришу Скарбун. Чому ви не червонієте, дивлячись на них? Ви ж самі не можете звести кінці з кінцями у цих папірцях (М. Зарудний); — Нам треба помовчувати. Зводити кінці з кінцями, не ображаючи й нічим не принижуючи одне одного (М. Рудь). кінці́ з кінця́ми позво́дити. Однаково тяжко буде, я вже себе пізнав трохи, а тільки ж оце надумав кін землі́ (доро́ги) не доторка́тися (не дото́ркуватися). 1. зі сл. бі́гти, тіка́ти і под. Дуже легко, швидко. Вітер жене, шумить, вона біжить, не оглядаючись і не доторкаючись землі (Н. Кобринська). 2. зі сл. ходи́ти, іти́ і под. З почуттям власної гідності; гордо, пишаючись. Діла йшли дуже добре. Леон Гаммершляг ходив, землі не дотикаючи з гордості і радості (І. Франко); Буйна радість хвиля за хвилею стала огортати його (Грицька) .. Йшов він і здавалося йому, що дороги він не доторкається (С. Васильченко). земля́ не прийма́є кого і без додатка. 1. Хто-небудь не може бути похованим через велику кількість загиблих. — Нас тут триста, як скло, товариства лягло! І земля не приймає (Т. Шевченко). 2. Хто-небудь не може бути похованим через великі гріхи, злочини. А ворогам народу, тим, що обдурюють його в газетах і оббивають пороги німецьких гестапо,— живодерам передай, що краще було б їм на світ не родитись, ... що їх не прийме земля наша (О. Довженко). з і́ншої (з дру́гої, не з тіє́ї і т. ін.) о́пери, жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т. ін. Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський); — Сподіваюсь, зрозуміло? — Та це ж уже не з тої опери (З журналу). зіро́к з не́ба не хапа́ти (не зніма́ти, не здійма́ти і т. ін.). Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло); — Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс); — Ну що ж, Шура... Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (С. Добровольський); Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко). зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко). з мі́сця не ру́шити. Перебувати в стані нерухомості, оціпеніння. Очі витріщив (Кажан), з місця не рушить і так жалібно до дячка звернувся: — Що ти наробив, Нечипоре? Було б же зарання сховатись куди-небудь (М. Хвильовий). з тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні. Надзвичайно рано, вдосвіта. Схоплювався (Тимко) разом з третіми півнями, приходив до матері, що топила піч,.. скаржився, що йому марилося вночі (Григорій Тютюнник); Стукне гость (гість) в перші чи в треті півні,— Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики..). тре́ті пі́вні не співа́ли, нар.-поет. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко). зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є). Хто-небудь дуже тремтить від великого холоду або з переляку. — Вовки в лісі з’явилися. Не чув? Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? Зуб на зуб не попадає! (М. Стельмах); Дячок хвилювався. Робилось зимно і трясло: зуб на зуб не попадав (М. Хвильовий); Тепер на горішніх поверхах вікна доводиться відчиняти — так спекотно, а ось на нижніх — зуб на зуб не потрапляє (З газети). з шкі́рою не відірва́ти (не віді́рвеш) від чого, зі сл. прили́пнути, приста́ти і т. ін. Дуже міцно. І не занадто вже тлустий (управитель) Гервасій Салоган, тільки темні щоки трохи розпухли внизу, а от противне прізвисько шевською смолою влипло в нього — з шкірою не відірвати (М. Стельмах). і (рідше ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти. 1. Відразу зробити щось; не роздумувати, не вагатися. — Ти б допоміг? — Звичайно. І оком не моргнув би (З усн. мови). 2. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Це й був той третій, .. що незадоволено скривився, коли їм не подали пива, в той час як інші й оком не моргнули (Л. Первомайський); Сухі хімічні формули, повз які звичайна людина пройде, навіть оком не моргнувши, у сталеварів викликали бурю найгостріших почуттів (В. Собко). 3. Впевнено вести, повести себе, приховуючи що-небудь. Певне, тільки тепер розшолопав, як по-дурному повівся. Мусив би й оком не моргнути, нічого, ніякої Лізи не знає й не відає (Я. Гримайло); — Так чуєш же, Маринко? Завтра ані оком не моргни, коли знайдуть у Андрія (В. Винниченко); Брехати треба буде для цього,— брехатиме. І оком не моргне (А. Головко); // Не відчувати ніяковості, не бентежитися. А він і оком не і (рідше ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Приговорює (Охрім): “Кабака гарна, терла жінка Ганна!..” Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ’яненко); Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш... (І. Котляревський); Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко); Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович). і у́сом не морга́ти. “Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!..” гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський). і (ані́) сло́ва (сло́вом) не пи́снути кому і без додатка. 1. Не видати якої-небудь таємниці, зовсім нічого не розповісти про щось. Усі .. замовкли. Про архієреїв ніхто вже й слова не пи... смотреть

НЕ

НЕ 1 (&GT;20 000) част. отриц. Может употребляться при любом члене предлож. Если относится к слову с предл., то ставится перед предл. 1.Служит для выр... смотреть

НЕ

1)частица отрицат.В тех случаях, когда относится к слову с предлогом, ставится перед предлогом. При глаголах, управляющих винительным падежом, как прав... смотреть

НЕ

НЕ – НІНе, част. запереч. 1. Вживається перед присудком, підметом, другорядним членом речення, при протиставленні, в поєднанні з повторюваним словом то... смотреть

НЕ

(отрицательная частица). Падеж управляемого слова при переходном глаголе с отрицанием род. или вин. I. Родительный падеж, как правило, употребляется: 1... смотреть

НЕ

151 Не (30) Отрицательная частица. а) Сообщает следующему за ним слову отрицательное или противоположное значение: Начати же ся тъи пѣсни по былинамь... смотреть

НЕ

Не (30) Отрицательная частица. а) Сообщает следующему за ним слову отрицательное или противоположное значение: Начати же ся тъи пѣсни по былинамь сего ... смотреть

НЕ

НЕ, част. запереч. 1. Уживається перед присудком для повного заперечення змісту висловленого. Не плач, Катерино, Не показуй людям сльози (Шевч., І, 1951, 39); Соломія не одривала очей од берега (Коцюб., І, 1955, 385); Не встиг старшина проскакати десятка метрів, як земля вибухнула під ним (Гончар, III, 1959, 223); // Уживається перед підметом або другорядним членом речення для повного заперечення їх змісту. Ні, не моря вона [Фатьма] шукає (Коцюб., І, 1955, 396); Дід поник головою. Мабуть, не один приїзд князів він бачив за свого життя (Хотк., І, 1966, 95); Хлопець знітився, загорлав не своїм голосом (Довж., І, 1958, 411); // Уживається для повного заперечення чого-небудь після заперечних прислівників, займенників та деяких часток ("навіть", "ще", "й" і т. ін.), що підсилюють заперечення. [Елеазар:] Я пісень кохання ніколи не співав між ворогами (Л. Укр., II, 1951, 139); Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь… (Сос., І, 1957, 143); Попіл вітром рознесло, Билини навіть не осталось (Шевч., II, 1953, 60); — Ти, може, серденько, того й не знаєш, Як гарно, любо як співаєш (Гл., Вибр., 1951, 90); // Уживається для повного заперечення чого-небудь при протиставленні. — Не для слави, — для вас, мої браття, Я свій скарб найдорожчий ховав (Л. Укр., І, 1951, 348); Чисте небо не налягало на гори, а, навпаки, своєю високою легкою синявою довершувало, гармонійно доповнювало їх (Гончар, III, 1959, 173); Війна [з фашистами] йде не на життя, а на смерть (Довж., III, 1960, 57); // Уживається для підсилення заперечення у поєднанні з повторюваним словом. Ярема гнувся, бо не знав, Не знав сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить (Шевч., І, 1951, 84); Не все ж нам, братику, не все парубкувать..! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 125); — Не моя це дитина, не моя! — казала стара собі, стежачи очима за Романом (Коцюб., І, 1955, 108); [Олімпіада Іванівна:] Не треба, не треба вашої музики, тільки сього бракує! (Л. Укр., II, 1951, 20). 2. Уживається при вираженні неповного заперечення, неповноти дії, невизначеності: а) між двома повторюваними іменниками, займенниками та іншими частинами мови. От я повертаюсь — Аж кінь летить, копитами Скелю розбиває! А на коні сидить [Петро І] охляп, У свиті — не свиті, І без шапки (Шевч., І, 1951, 249); Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость [мудрість ] би була своя. А то залізете на небо: — І ми не ми, і я не я, І все те бачив, і все знаю (Шевч., І, 1951, 332); б) у поєднанні з сл. так, такий, дуже і т. ін. Гори мої високії, Не так і високі, Як хороші, хорошії (Шевч., II, 1953, 24); Поки не дуже холодно, сидітиму вдома (Коцюб., III, 1956, 400); Я не такий уже безпорадний (Довж., І, 1958, 20). 3. Уживається для вираження стверджувального значення: а) у сполученні з деякими прислівниками та займенниками. Як же тебе не проклинать, Лукавая доле? (Шевч., II, 1953, 58); Кожна кімнатка має двері на балкон і одно вікно; стіни грубі, білені, ще й грубка є, значить, холодно не буде (Коцюб., III, 1956, 145); Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися (Л. Укр., І, 1951, 251); Як не загуркотить [кіт], як не заторохтить на полиці (Вас., III, 1960, 168); б) у сполученні з часткою чи при вираженні припущення, передбачення чого-небудь або при звертанні з відтінком нерішучості, запобігливості та ввічливості. Чи не той це Микита, Що з вильотами свита? (Шевч., II, 1953, 80); Чи не написали б Ви словечка до мене у Відень на адресу Сембратовича? (Коцюб., III, 1956, 273); Ходить [русалонька] по бережку, Тихенько співає, Чи не вийде милий з хати, — Усе виглядає (Л. Укр., І, 1951, 326); — Чи не тут [у сім’ї] наші діти починають проходити свою першу допризовну підготовку? (Гончар, III, 1959, 179). 4. Уживається при вираженні ствердження з деяким обмеженням: а) у позиції перед прийменником без. Сьогодні, певне, буде у Корсуні і Наталка Шулячівна, то ти, яко чоловік не без розуму, поклонися їй од мене (Шевч., VI, 1957, 212); Незнайомий рвучко, не без шику козирнув.., піднісши кулак і випростовуючи пальці біля самої скроні (Гончар, III, 1959, 185); б) у спол. з сл. мало, щось, мабуть, уже. — Чоловіка мого прострелено, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях… (Коцюб., І, 1955, 369); Тепер вона, мабуть, не втекла б від нього в своїх керзових (Гончар, III, 1959, 175); Вона уже не комсомолка (Сос., І, 1957, 148). 5. Уживається при вираженні неможливості, небажання завершити, закінчити названу дію перед дієсловами з префіксом на — та часткою —ся (часто разом з допоміжним дієсловом могти). Шрейдерс не нахвалиться тобою і Семеном (Шевч., VI, 1957, 174); — П’ятдесят літ нашої дружби прошуміли в тайзі як один день. Щодня дивлюсь і не надивлюсь і все питаю себе: чи є ще на світі така краса і такі багатства? (Довж., І, 1958, 105); Шура слухала і не могла наслухатися цієї грізної музики (Гончар, III, 1959, 178). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 244.... смотреть

НЕ

НЕ, част. запереч.1. Уживається перед присудком для повного заперечення змісту висловленого.Не плач, Катерино, Не показуй людям сльози (Т. Шевченко);Со... смотреть

НЕ

частица1) отриц.а) no; ni (при повторении)он никого не признаёт — no reconoce a nadieникого не хочу видеть — no quiero ver a nadieя ничего не знаю — no... смотреть

НЕ

I частица1) (при гл.) ne... pas; ne (при гл. savoir, oser, pouvoir, cesser в случае из неабсолютивного употребления) я не хочу — je ne veux pasне знаю,... смотреть

НЕ

Не бачила сова орла, а як узріла, то аж зомліла.Глум дівчини з парубка, якого рідко бачить.Не бери чужого нічого — не будеш боятися нікого.Чесна людина... смотреть

НЕ

olmayan* * *I частица врз...ma; değil (при именном сказуемом); ...madan; ...maksızın (при деепричастии)я не пое́ду — gitmeyeceğimне он, а ты — o değil,... смотреть

НЕ

nicht; в соединении с неопределенным артиклем передается отрицательным местоимением kein, keine, kein, pl keine; в сочетании с деепричастием передается... смотреть

НЕ

I частица отриц. (для наст. и буд. вр.) 不 bù, 不是 bùshì; (для прош. вр.) 没 méi, 没有 méiyǒu; (запретительная) 别 biéон не знает - 他不知道скажи ему, чтобы он м... смотреть

НЕ

не I I, отриц. част., употребляется также в качестве приставки в сложениях, укр., блр. не, др.-русск., ст.-слав. не ούκ, болг. не, сербохорв. не, слове... смотреть

НЕ

II, отриц. част., употребляется также в качестве приставки в сложениях, укр., блр. не, др.-русск., ст.-слав. не , болг. не, сербохорв. не, словен. nе, чеш., слвц. nе, польск. nie, в.-луж. nje, н.-луж. ne.Родственно лит. ne "нет", nе-, лтш. nе "не", nе-, др.-инд. nа, авест. nava "отнюдь не", лат. nе- "не" (в nescio, nefas, nесеssе), гот., д.-в.-н. ni "не", ирл. nе : nесh "какой-нибудь" наряду с и.-е. *ne: лтш. ne "нет", вед. na, гот. ne "нет", ирл. ni, лат. ne : nequidem "даже не", ne-vе "и не", ne-quamquam "никак не, никоим образом не; вовсе не", греч. - (В. Шульце, KZ 29, 262; Kl. Schr. 375), а также и.-е. *n: др.-инд. а-, аn-, арм. аn, греч. -, -, лат. in-, гот., нов.-в.-нем. un- "не-", др.-ирл. аn-, тохар. аn-, еn-; см. Бругман, Grdr. 2, 3, 977; Уленбек, Aind. Wb. 140; Траутман, ВSW 194 и сл.; Арr. Sprd. 382 и сл.; Торп 288; М.–Э. 2, 704 и сл., 742; Вальде–Гофман 1, 686; 2, 150 и сл. См. также некий.IIII "как", в русск. народн. творчестве.Ср. лтш. nе "чем" (при степени сравнения), лит. ne, negi, negu – то же, др.-инд. nа "как, словно", также лит. nei "словно, как бы". Отсюда же нежели, др.-русск. неже, нежели, негъли, ст.-слав. неже (Супр.), нежели – то же (Супр.), небонъ (Супр.); см. Вондрак, Aksl. Gr. 620 и сл., также русск.-цслав. небонъ "потому что" (Изборн. Святосл. 1073, 1076 гг.; см. Срезн. II, 355 и сл.), негъ "чем" (ХIV в.; см. Срезн. II, 373), ст.-слав. неда , болг. негли, нежели, сербохорв. него "чем, но", словен. neg, negо – то же, чеш. nеz, nezli. Относительно част. ср. на же, ибо, да. Предполагают то же происхождение, что и для не I, поскольку отрицание употребляется в качестве сравнительной част. в балт., слав., др.-инд., греч. и др. языках; ср. Бетлинк–Рот, Френкель (IF 28, 236 и сл.), Хольтхаузен (IF 32, 339 и сл.), но не II возводят также к местоименному -nо- (ср. он); см. Мейе, МSL 14, 343; Траутман, ВSW 195; Перссон, IF 2, 203 и сл.; Бругман, Grdr. 2, 2, 335 и сл.; 2, 3, 994 и сл. Сюда же, вероятно, относятся все случаи типа несын "пасынок", недочка "падчерица", в которых Преобр. (I, 600) видит не со знач. неподлинности.IIIIII, в некоторых др.-русск. сложениях типа поне, понеже, поневаже "потому что", русск.-цслав. зане, занеже, укр. понеже, чеш. роnez, ponevadz, польск. роniеwаz "потому что" восходит к относительному местоим. и.-е.-*iоs (см. иже, еже). Относительно н- ср. предлоги с, в, к. Подробности в грамматиках.... смотреть

НЕ

I частица1) (при гл.) ne... pas; ne (при гл. savoir, oser, pouvoir, cesser в случае из неабсолютивного употребления) я не хочу — je ne veux pas не зна... смотреть

НЕ

частица Употребление частицы «не» на письме связано со следующими пунктуационными трудностями. Если частица «не» стоит перед сказуемым, выраженным суще... смотреть

НЕ

НЕ нареч. отрицание; в твер. и др. идет по себе за нет: Хочешь? "Не"; обычно же одиноко не употреб., а в связи: Не тронь, не ходи, не хочу; здесь его не было, я не буду. Бить не бьет и прочь нейдет. Шить не шьет, а только иглой тычет. Не берет, не везет, не хватает, нельзя, нет сил, средств и пр. Не в том углу сидишь, не те песни поешь. Кум не кум (ли), а в горох не лезь. Я ничего не хочу. Ни того, ни другого не хочу. Не ест, не пьет; но можно сказать: Не ест, ни (ниже, и не) пьет, а также: ни ест, ни пьет, ни то, ни другое. Кто бы не хотел, кому бы не охота, всякому хочется; кто бы ни захотел, кому бы ни пришла охота, кто бы ни был, коли ему захотелось. Не одно дело, их много; ни одно, никакое, всякое. Сдвоенное не, отрицание на отрицание, становится утвердительным, с особым оттенком, ослабляющим меру прямого утверждения: Ружье не негодно, да излишне, оно бы и годно, да ненужно; дело не невыгодно, оно может быть и выгодным, не безусловно убыточно. Частица не соединенно и с переносом на нее ударения, заменяет нет или не есть: неукого спросить: нечего дать; некуда уйти; некогда сходить; непочто горевать; нехрист; несыть; некошный. Пришел незван, поди же негнан. Мне оставаться здесь непричем; я остался ни причем, безо всего. В песнях и сказках для сравнения: Не зорюшка красная занималася, что девица красная подымалася. Не сизый орел, не ясный сокол подымается... Не лебедь белая (серая) выплывала... Не белы снеги в чистом поле забелелись... Не черны леса дремучие чернеются... Что не пыль в поле подымается... Не туман сизый с раздолу подымается. В этом отношении правописание наше шатко; то частицу не пишут слитно с последующей частью речи, то отделяют, хотя ударение и переносится на нее; там же, где ударение не на частице этой, правило это менее устоялось. Помещаем здесь только те слова с част. не, кои почему-либо требуют особого объяснения. В обороте речи: ни - не, последнее иногда опускается, но тогда, кажется, вместо ни, правильнее писать не: Кабы не Бог, так никто бы помог, или не кто, т. е. не кто иной. Кабы неклин да не мох, так не кто бы плотнику помог. <br><br><br>... смотреть

НЕ

не I то же, что эмне; не үчүн? зачем?, почему? душман не дебейт, түшкө не кирбейт! погов. враг чего не скажет, во сне что (только) не приснится!; не болду? что случилось? келдик не, келбедик не а что из того, пришли мы или не пришли? болору болгондон кийин сүйлөдү не, сүйдөбөдү не! что из того, говорил он или не говорил, когда уже всё закончилось!; бири кетти, неси калды погов. лиха беда начало (букв. один прошёл, что там осталось? говорится о первом дне поста); айтпай турган неси бар? а что же тут такого, чего нельзя было бы сказать?, а почему этого и не сказать? неси болсо да что бы там ни было, что ни говори, но...; неси болсо да, көрө жаталы что бы там ни было, посмотрим; неси болсо да, мына беш күндөн бери ал жорткон сыңары дайынсыз как бы там ни было, а он вот уж пять дней, как ветер, в нетях; несине күлөсүңөр? чему вы смеётесь? что в этом смешного? жүргөн журтта нелер жок у живых людей чего только не бывает; нелер келип, не кетпейт эр жигиттин башына! чего только не случается с молодцем! (всякое в молодой жизни бывает); нелер бар да, нелер жок всякое есть, чего только нет; Каркыранын түзүндө нелер бар да, нелер жок! фольк. в Каркаринской долине чего только нет!; көз не бир укмуштарды көрөт! какого только дива не увидит глаз!; көркүнө теңдеше албас кооз гүлдөр, не бир сыр, не бир аруу назик түрлөр! стих. несравненные по красоте цветы, что за окраска, что за изящная форма!; не бир (или небир) особый, отменный, выдающийся; не бир кыйын окумуштуулар выдающиеся учёные; не бир жалгыз эр какой единственный в своём роде славный молодец! (ещё см. непир); не бара жок на всякий случай; не ровён час; ненин сөзү? какие разговоры?, о чём разговоры? не II: не..., не... или..., или..., не то..., не то...; ал кезде не жыйырма, не жыйырма бирдеги курагым мне тогда было не то двадцать, не то двадцать один год (точно не помню); не он бирде, не он экидемин мне (было) не то одиннадцать, не то двенадцать (лет). не III ир. южн. не..., не..., ни..., ни...; биздин тилибиз не тажик эмес, не кыргыз эмес наш язык ни таджикский, ни киргизский (смешанный).... смотреть

НЕ

1) (виражає заперечення змісту) not; no, none; (з герундієм) withoutне ... не ... — neither ... nor ...він не прийде — he will not (won't) comeне досит... смотреть

НЕ

НЕ отрицательная частица. 1. Сощает следующему за ним слову значение противоположное или отрицательное. Я не поеду домой. Не бери. Мне не спится. Он не любитель гулять. Не жилец я на этом свете. Достоевский. Он не скор на решения. Он ехал не с сыном. Он ехал не с тяжелым багажом (отрицание, относящееся к слову с предлогом, ставится перед предлогом). Не навай этой шубы (при глаг., управляющих вин. падежом, отрицание "не" меняет управление на род. падеж). 2. с инф., в знач. сказуемого, кому-чему. Не придется, нельзя будет. Мне больше его уж не увидеть. Не нагнать тебе бешеной тройки. дерево, а кажется, что шевелится. Пушкин. Ѓ Стоя между повторенными глаголами, придает им знач.: плохо, еле-еле (разг.). Работает не работает; горит не горит. 4. Словам с отрицательным значением, предлогу "без" и словам с отрицанием "не" (в качестве приставки или отдельно) придает значение ограниченного утверждения. Не худо бы приняться за дело. Отыскал какого-то скрипача, бедняка не без таланта. Пушкин. Он человек не неприятный. Генералу, как видно, не не понравился такой приступ. Гоголь. 6. Двойное "не" в сочетаниях: не могу не, не смею не, нельзя не и т.п. обозначает невозможность закончить действие вследствие потребности продолжать его дальше, напр. не нагляжусь на кого-что-н., не нарадуюсь на кого-что-н., не могу наглядеться на кого-что-н. и т. д. - или вследствие необходимости продолжать его, напр. не наготовишься чего-н. на кого-что-н., не напасешься чего-н. на кого-что-н. (см. соответствующие глаголы). Не... ли - употр. для выражения предположения в вопросительной форме. Не знаете ли вы? Не видал ли ты сестру? Не ошибаюсь ли? Не то - см. то. Примечание. В словах нейти (нейду и т. д.), неймет, неймется отрицание "не" слилось со следовавшим за ним словом, образовав с начальным "и" один слог.<br><br><br>... смотреть

НЕ

не I = частица 1. (сообщает слову значение полного отрицания) not; (при сравнит. ст.) no, not... any; (при именном сказ.) no; (при деепричастии) without (+ -ing); он не знает he does not know; he doesn`t know разг. ; он не пойдёт he will not go; he won`t go разг. ; мы не придём we shall not come; we shan`t come разг. ; разве вы не знаете? do you not know?; don`t you know? разг. ; ей не хуже she is no worse, she is not any worse; нам от этого не легче that doesn`t make it any easier for us; он не гений he is no genius; не долетев до цели without reaching the target; он ничего не сказал he said nothing, he did not say anything; не I в кадре кино out of frame; не I в фокусе фото, кино out of focus; 2. (придаёт значение неполного отрицания) (в положении между повторяющимися сущ.) perhaps not (опускается первое сущ.) ; (между повторяющимися гл.) whether... or not; счастье не счастье, а что-то очень похожее perhaps not happiness, but something very much like it; хочешь не хочешь, а придётся сделать whether you like it or not, you`ll have to do it; 3. (+ инф.; в знач. невозможности) will never; ему этого не сделать he`ll never (be able to) do it; ему не уйти he won`t escape; его не узнать you would never know him; 4. (придаёт выражению утвердительное значение) обыкн. не переводится ; какие тут цветы не растут! there are so many flowers growing here!; как не радоваться! how can one help being pleased!, one cannot help being pleased!; кто не любит поесть! everyone likes a good meal!, who doesn`t enjoy a good meal!; 5. (с предлогом без придаёт значение ограниченного утверждения) not; часто передаётся утвердительным оборотом ; не без трудностей not without difficulty, with some difficulty; не без сожаления not without regret, with some regret. <br><br><br>... смотреть

НЕ

НЕ, частица. 1. Служит для выражения отрицания при разных членах предложения. Не уходи. Не я же это сказал. Он живёт не один. Съездил не без пользы (с некоторой пользой). Не могу не согласиться (вынужден согласиться). Он человек не неприятный. 2. При противопоставлении двух предложений отрицает ситуацию, о к-рой сообщается в первом из них. Не лёд трещит, не комар пищит, то кум до кумы судака тащит (шуточная песня). 3. При повторении словоформ, находясь между ними, оформляет первую часть сложного предложения, выражая неопределённость состояния, противопоставляемого чему-нибудь другому Спит не спит, а вроде как задремал. Болит не болит, а ноет. 4. При повторении словоформ, находясь между ними, оформляет первую часть сложного предложения, выражая безразличие по отношению к следствию, результату. Хочешь не хочешь, а идёшь. Дождь не дождь, а придёт. Убеждай не убеждай, сделает всё равно по-своему. 5. При повторении словоформ, находясь между ними, оформляет первую часть сложного предложения, выражая не полное отрицание при противопоставлении. Дурачок не дурачок, а с придурью. 6. Соединяя неопр. и личную форму одного и того же глагола, выражает отрицание того, что противопоставляется чему-нибудь другому. Бить не бьёт, а ругается. Любить не любит, а ревнует. 7. То же, что нет (в 1 значение) (прост.). Хочешь чаю. — Не. Не без того (не без этого) (разговорное) — употр. как положительный ответ, выражение согласия, принятия. Ты, кажется, устал? — Не без того. Не до кого-чего кому (разговорное) — нет возможности, времени или неинтересно обратить внимание на кого-что-нибудь, заниматься кем-чем-нибудь Мне не до развлечений. Ему не до меня. Не-а (прост.) — то же, что нет (в 1 значение) (обычно в детской речи). Замёрз? - He-a!... смотреть

НЕ

не, не, частица.1. Служит для выражения отрицания при разных членах предложения. Не уходи. Не я же это сказал. Он живёт ~ один. Съездил ~ без пользы (с... смотреть

НЕ

II. не то.., не то..;- или.., или..;- либо.., либо..;- не бүгін, не ертең кел приходи или сегодня, или завтра;- не өзің, не басқа біреу не то ты сам, не то кто-нибудь другой;- маған не айран, не қымыз бер дай мне либо айран, либо кумыс;-не бүк, не шік болу пан или пропал (букв. или "буки" или "чики", (пpи игpе в асыки, см.)III. ни.., ни..;- не.., не..;- не онда емес, не мұнда емес ни там, ни здесь;-не үміт, не қайыр? какой помощи ждать? (букв. ни надежды, ни милостыни);не олай емес, не бұлай емес не так, не с так (усил. ни то, ни се)IV 1) что;- какой;- сізге не болды? что с вами?;- не болып қалды? что случилось?;- не дерсің? что скажешь?;- ол не еткен адам? что он за человек?;- не керек? что надо?;- не үшін? для чего?;- зачем?;- с какой стати?;- немен бітті? чем (это) кончилось?;- бұл несі? это еще что такое?;- мынау не? что это? не себепті? что за причина? по какой причине?;- сенің не жұмысың бар? какое тебе дело?;- менің міндетім не? в чем состоит моя обязанность?;-Не бетімен қарады с каким лицом появиться (показаться);-не жаздым?;- (не жазып қалдым?) в чем я виноват?;-не қара басты? (не көрінді?) до чего ты докатился? (как ты мог это сделать? в чем пpичина?);не жоқ болса, сол қат нужно то, чего у нас нет;-не болса да а) хоть какой;- б) будь что будет!;- не болса, сол болсын а) что бы там ни было;- б) пускай, как хотят;- не деген сұмдық! какой ужас!;- бұл не көрмеген бас! чего только он (голова) не испытал!;- келдік не, келмедік не что из того, пришли мы или не пришли?;-не жетсін... что может сравниться с...;-нем кетті безразлично, спустя рукава (букв. смотpеть безpазлично на кого-л., что-л., небpежно делать что-л.)... смотреть

НЕ

запереч. част. 1) Уживається перед присудком для повного заперечення змісту висловленого. || Уживається перед підметом або другорядним членом речення ... смотреть

НЕ

неIчастица отриц. ὄχι / δέν, μή{ν} (с глаголом): я не хочу δέν θέλω· не знаю, что делать δέν ξέρω τί νά κάνω· там не было места ἐκεῖ δέν ὑπήρχε θέση· не говори ничего μήν πεϊς τίποτα· это совсем не τό αὐτό εἶναι ἐντελῶς διαφορετικό· разве вы не читали статью в газете? μά δέν διαβάσατε τό ἀρθρο στήν ἐφημερίδα;· он не очень хороший человек δέν εἶναι καλός ἄνθρωπος' ее не узнать Εγινε ἀγνώριστη· им не уйти от ответа θά δώσουν λογο· не могу не согласиться δέν μπορώ νά μή συμφωνήσω· не хотите ли пойти в театр? θά θέλατε μήπως νά πᾶτε στό θέατρο;· кто не знает... ποιος δέν ξέρει...· как не помочь... πως νά μή βοηθήσει κανείς· 2. в составе сложных союзов: не то разг εἰδεμή,. ἐν ἐναντία περιπτώσει· уходи, не то плохо будет φύγε, είδεμή θά βρεις τό μπελά σου· не то... не то... ή... ή...· не то ехать не то нет νά πάω νά μήν πάω, δέν ξέρω νά φύγω ἡ νά μή φύγω· не кто нной как... αὐτός ὁ ἰδιος· не только, но и... ὄχι μόνον, ἀλλά καί...· ◊ ему не до развлечений δέν εἶναι γιά διασκεδάσεις· ему не до меня δέν ἔχει καιρό ν' ἀσχοληθεί μαζί μου· чуть не... παρά λίγο· едва не... σχεδόν не за что (в ответ на благодарность) παρακαλώ, τίποτε· не раз πολλές φορές, πολλάκις· ему было не по себе αἰσθανότανε τόν ἐαυτό του ἀσχημα· тем не менее κι ὀμως, πλήν ὀμως, παρ· ὀλα αὐτά. неII(отделяемая часть местоимений некого, нечего) δέν: не у кого спросить δέν ὑπάρχει κανένας νά ρωτήσουμε· не с кем поговорить δέν ὑπάρχει ἀνθρωπος νά μιλήσουμε μαζύ του· не к кому обратиться δέν ἔχω σέ ποιόν νά ἀποταν-θῶ· не о чем говорить δέν ἐχουμε τί νά ποῦμε· не на что жить δέν ἐχει τά προς τό ζήν.... смотреть

НЕ

НЕ, сокращенное нет, употреб. слитно с местоим. и нареч. времени, выражая отсутствие определительности, известной личности, местности или времени. Некто, большей частью в именит. пад. кто-то, был или есть один такой, кто бы ни был, некоторый человек, неизвестный. Некто, мудрец, сказал то и то. Нечто, в именит. в винит. пад. что-либо, что-то, что-нибудь, чтобы ни было; кой-что, несколько, одна часть. Я читал нечто весьма замечательное, в знач. союза, см. нечто. Некоторый, некий, во всех пад. какой-то, один, есть или был такой; | во мн. ч. иные, немногие, не все, частью. Некоторый человек, некто; некое дело, одно, есть такое. Некоторые вещи еще годны, иные, часть вещей. По некоим обстоятельствам, нельзя. Некакой, некоторый, некий, один, какой-то; невкий южн. Негде, в некоем месте, в известном, где-то, где бы ни было. Негде жил некогда вельможа и пр. Негде взять, неоткуда, нет; негде как ни здесь, тут; нигде нет, ни в каком месте. Некогда, однажды, когда-то, в былое время, давно. Некогда, недосужно. Несколький, только в косвн. пад. мн. ч. некакое количество, неопределенное число. Он бывал в нескольких сраженьях. Он одарил меня несколькими книгами. Я говорил ему несколько раз. Он несколько упрям. Дай каждому по нескольку денег. От много откажусь, а от несколько, не откажусь. Нещечко ср. южн. влад. и др. нечто; тайная вещица, гостинец, дорогая вещь, лакомство и пр. Я тебе из города привезла нещечко. Пойдем-ка, я скажу тебе нещечко. Ты мое нещечко, сокровище; говор, и нестечко, нейстечко, или нещечко. <br><br><br>... смотреть

НЕ

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вон 2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де; 3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.... смотреть

НЕ

I частица1. (отрицание при гл.) емес, ... ма;- не приходит келмейді;2. (при инфинитиве) ... алмау;- тебе его не догнать сен оны қуып жете алмайсың;3. (при противопоставлении) емес;- не брат, а друг ағасы емес, досы;4. (при неопределенном, неполном отрицании) емес, ... ма;- пиджак не пиджак, пальто не пальто бешпет деуге бешпет емес, пальто деуге пальто емес;5. (при выражении утвердительного значения) емес, ... ма;- жақсы көрмеу мүмкін емес;6. (при огранич. утверждении) ...ңғырап;- не без боязни қорқыңқырап;- чуть (едва) не ... ... қала жаздады;- он едва не погиб ол мерт болып қала жаздады;- я чуть было не упал мен құлап қала жаздадым;-не настолько ..., чтобы не ... ... алмайтындай дәрежеде емес;- он не настолько болен, чтобы не прийти на работу ол жұмысқа келе алмайтындай ауру емес;- не то ..., не то .. әлде;- не то купаться, не то нет шомылайын ба, шомылмайын ба;- не только ғана емес;- не только дети балалар ғана емес;- не что иное как ... ... басқа нәрсе емес;- это не что иное как насмешка бұл мысқылдау, басқа нәрсе емес;- тем не менее болмаса да, соған қарамастан;- хотя и не ..., но ... ... боса да;- хотя и не холодно, но он оделся тепло суық болмаса да ол жылы киіндіII (всегда ударное; в сочетании с предлогами является отделяемой часто мест. *некого*, *нечего*) жоқ;- не с кем поговорить сөйлесетін адам жоқ;- некому приехать келетін адам жоқIII солоно нареч.: не хлебавши босқа үміттеніп құр кетуIV к чему см. незачем... смотреть

НЕ

запереч. част. 1》 Уживається перед присудком для повного заперечення змісту висловленого.|| Уживається перед підметом або другорядним членом реченн... смотреть

НЕ

не nicht; в соединении с неопр. артиклем передаётся отрицательным местоимением kein, keine, kein, pl keine; в сочетании с деепричастием передаётся инфинитивом с ohne zu я не приду завтра ich komme morgen nicht это не немецкое, а русское слово das ist kein deutsches, sondern ein russisches Wort вовсе не durchaus nicht; keineswegs; gar nicht я не вижу в этом никакого вреда ich sehe (gar) keinen Schaden darin не только nicht nur, nicht allein; nicht mehr я больше не буду этого делать ich will ( werde] es nicht mehr tun, ich mache es nicht mehr тебе этого не сделать du machst ( schaffst] es nicht, das kannst du nicht machen не правда ли? nicht wahr? не хотите ли? wollen Sie nicht? не говоря ни слова ohne ein Wort zu sagen не говоря уже о том, что ...geschweige denn, daß ... я не могу не сказать ich kann nicht umhin zu sagen не он, а ты nicht er, sondern du это не беда das ist nicht so arg ( nicht so schlimm], das schadet nichts, das macht nichts не без того nicht ganz ohne не раз mehrmals, öfters ему не по себе er ist unwohl; er fühlt sich nicht ganz gut не за что! (ответ на благодарность) keine Ursache!; bitte schön ( sehr]! скрывай не скрывай, всё равно всё станет известно ob man es verbirgt oder nicht, alles wird sovieso bekannt что это там: корабль не корабль, скала не скала was ist das dort: es ist kein Schiff, es ist kein Felsen<br>... смотреть

НЕ

• ne • sem * * *1) nem не раз — nem egyszerне так ли? — nemde? ugye?2) (с повел. накл.) ne не серди́сь! — ne haragudj!3) sem его́ никто́ не знал — őt s... смотреть

НЕ

I.част.1. ...мау; не признаёт танымый; не приходит килми; не возьмёт алмаячак 2. ...а алмау; тебе его не догнать син аны куып җитә алмассың 3.түгел; не брат, а друг абыйсы (энесе) түгел, ә дусты; не вполне здоров бик үк сау түгел; пиджак не пиджак, пальто не пальто пиджак дисәң пиджак түгел, пальто дисәң пальто түгел; сон не в сон йокысы йокы түгел; чай не в чай чәе чәй булмады 4. ...маска; не дать ли? бирмәскә микән? △ не без боязни курыкмый гына түгел; не без смущения тартынып кына; он едва не погиб ул үлемнән аз калган; я чуть было не упал чак егылмый калдым, егыла яздым; он говорит едва ли не на всех языках барлык телләрдә диярлек сөйләшә белә; не настолько болен, чтобы не прийти на работу ул эшкә бармаслык чирле түгел; не то оставаться, не то нет әллә калырга, әллә юк; не только дети балалар гына түгел; не только ... но и ... гына түгел, ... да; не что иное как ... ...дан башка берни түгел; тем не менее шулай да, шуңа да карамастан; хотя и не холодно, но он оделся тепло суык булмаса да, ул җылы киенде II.юк; выбирать не из чего сайларлык нәрсә юк; не с кем говорить сөйләшергә кеше юк; не к кому и некому приехать килерлек кеше дә, килә торган кеше дә юк... смотреть

НЕ

. а не; а не на; а также не • The model fails to (or does not) explain many observations of this phenomenon. • This optical processor fails to use all... смотреть

НЕ

НЕ..., приставка. I. Придаёт слову: 1) противоположное значение, например неприятель (враг), невесёлый (грустный), непорядок, неудача, неурожай; 2) то же, но с оттенком умеренности качества, например неплохой, нехотя; 3) значение лица или предмета, не совершающего или неспособного совершить действие, обозначенное основой или корнем, например неумеха, незнайка, непоседа, неуч, непроливашка; 4) значение противопоставления, отрицания, отсутствия (того, что заключено в значении слова или основы без “не”), например неаккуратный, несемвй-ный, неоконченный (труд), ненаучный, несгибаемый, нещадный, неосмотрительный, несчастный, незабвенный, неспециалист, невыезд, недаром, немедля. II. Образует местоименные слова со значение отрицательным или неопределённости, например негде, некогда, незачем, некоторый, несколько,нечто;в формах косвенных падежей у местоимений некого, нечего отделяется предлогом, например не у кого, не с кем, не для чего, не с чем.... смотреть

НЕ

Не, я не поеду — я не паеду мне не спится — мне не спіцца он не любитель гулять — ён не аматар гуляць он ехал не с сыном — ён ехаў не з сынам горит не горит — гарыць не гарыць дерево не дерево — дрэва не дрэва не без таланту — не без таленту не могу не признать — не магу не прызнаць не нарадуюсь — не нарадуюся при глаг., управляющих вин., отрицание «не» обязательно меняет в белорусском языке управление на род. не видел ли ты сестру? — ці не бачыў ты сястры? не тут то было разг. — дзе там не будь этого — калі б (каб) не гэта не то — а) (в противном случае) а то, а не дык торопись, не то опоздаешь — спяшайся, а то (а не дык) спознішся б) (в знач.: «или») не то, можа, ці то не то будет, не то нет — не то будзе, не то не, можа будзе, можа не, ці то будзе, ці то не няма, не, не за что — няма за што (не за што) не с кем играть — няма з кім (не з кім) гуляць не у кого узнать — няма ў каго (не ў кага) даведацца... смотреть

НЕ

【语气】 不; 不是; 没有, 不要, 别Він не знає 他不知道Хіба ві не знаете? 难道你不知道吗?Він нічого не сказав.他什么也没说Він не поет 他不是诗人助Не без труднощів 不无困难Хто його не знає! 谁还不... смотреть

НЕ

не в пример см. пример. --------не вполне анчалык эмес, чала, толук эмес. --------не прочь в знач. сказ. с неопр. разг. дапдаяр, качпоо; я не прочь попить чаю мен чай ичүүдөн качпас элем. --------не раз алда канча, бир нече жолу. --------частица отриц. и неопр. эмес, жок, -ба; я не хотел вас обидеть мен сизди таарынткым келген жок эле; не могу не удивляться таң калбай коё албаймын; его не узнать аны азыр тааныбайсың; это не по нём ага ылайык эмес; не за что арзыбайт; не раз бир нече жолу; ему не по себе анын мазасы жок; не кто иной, как... так эле өзү; не на что смотреть карай турган (татыктуу) эч нерсеси жок; не на кого надеяться ишене турган эч ким жок; не у кого эч кимде; тем не менее карабастан; не то 1) (в противном случае) болбосо; уходи, не то прогонят кет, болбосо айдап чыгарышат; 2) (или) же; не то ехать, не то нет же кетерди, же кетпести билбей.... смотреть

НЕ

kieltopartei (en, et…)я не вижу — en näeты не пойдёшь туда? — etkö sinä mene sinne?они не знают этого — he eivät tiedä sitäмы не уезжаем сегодня — emme... смотреть

НЕ

преф.в складних словах передається приставками1) un-невіра — unbelief2) in- (особл. в словах латинського походження)неорганічний — inorganic3) im-, il-... смотреть

НЕ

част. отриц.1) не; не суны тэныд сійӧс — не нагнать тебе его;ӧні сылы вӧлі не серамӧдз — теперь ему было не до смеха;не кӧ — (эськӧ — ) если бы нене гӧн сійӧ меным — погов. он мне не пара;не кӧ кучикыс, лыыс нин киссис — погов. если бы не кожа, кости бы уже рассыпались (о старых людях);тэныд рок не рок дай пань не пань — погов. тебе каша не каша и ложка не ложка (т.е. всем недоволен) 2) в составе союза не то ..., не то — не то..., не то; то ли... то ли...;не то кӧсйӧ, не то оз — он то ли хочет, то ли нет;он гӧгӧрво не то курыд, не то шома — не поймёшь то ли горький, то ли кислый;сійӧ видзӧдлӧ миян вылӧ кутшӧмкӧ не то мыжа, не то скӧр синъясӧн — она поглядывает на нас не то виноватыми, не то злыми глазами 3) нет; отсавны али не? — помочь или нет?... смотреть

НЕ

1) nicht он не пришел — er ist nicht gekommen он не знает русского (языка) — er kann nicht Russisch он живет не один — er lebt nicht allein не говоря ни слова — ohne ein Wort zu sagen я не мог не рассмеяться — ich konnte nicht umhin zu lachen, ich mußte lachen я никого не видел — ich habe niemand(en) gesehen тут ничего не поделаешь — da läßt sich nichts machen не завтра, а сегодня — nicht morgen, sondern heute не только летом, но и зимой — nicht nur im Sommer, sondern auch im Winter не правда ли? — nicht wahr? не хотите ли...? — wollen Sie nicht...? не за что! (ответ на благодарность) — keine Ursache! 2) (с существ.) kein он не русский — er ist kein Russe это не книга, а тетрадь — das ist kein Buch, sondern ein Heft.... смотреть

НЕ

Вовсе не...Зовсім не...; ані не; [аж] ніяк не...Не без того.Не без того; мабуть; є в тому щось.Не будь этих звуков.Коли б (якби) не ці звуки; коли б (я... смотреть

НЕ

[ne]nieпрямо не впізнати — nie do poznaniaне хочу — nie chcęне знаю — nie wiemне дуже — niezbyt dużoне надто — niezbyt dużoнезважаючи — pomimoпопри все... смотреть

НЕ

I частица нея не поеду — я не паедумне не спится — мне не спіццаон не любитель гулять — ён не аматар гуляцьон ехал не с сыном — ён ехаў не з сынамгорит... смотреть

НЕ

част. отриц. 1) (полное отрицание) non не уходи — non andartene он живет не один — non vive solo 2) (при неопределенности) съездил не без пользы — ci sono andato non senza un utile не могу не согласиться — non posso non consentire он человек не неприятный — è un uomo che non si direbbe non simpatico не без того (не без этого) разг. — si direbbe; piu si che no ты, кажется, устал? - не без того — mi sembri stanco - c'è un po' di stanchezza не до кого-чего разг. — non gli / mi va мне не до развлечений — non ho tempo per lo svago ему не до меня — lui pensa ad altro che a me; ha altro per la testa •• не за что! — Non c'è di che!; Di niente! Итальяно-русский словарь.2003.... смотреть

НЕ

НЕ придающая слову: 1) новое, противоположное значение, напр. неправда (ложь), неприятель (враг), неважный (плохой) и т. п., иногда с оттенком умеренности, смягченности признака или качества, напр. неглупый (достаточно умный), неумный (глуповатый) и т. п.; 2) значение противопоставления (слову без "не"), отрицания, отсутствия (того, что заключено в значении слова без "не"), напр. некрасный, несемейный, нечитанный, неиграющий, несоциалист, невручение, неприглашение и т. п. Примечание. Так как слова с приставкой "не" во 2 знач. очень легко образуются и вполне понятны, то в словаре далее приводятся только наиболее употребительные слова с приставкой "не" в этом значении.<br><br><br>... смотреть

НЕ

1) что бу не? это что? ненъ бар? что у тебя есть? неде? в чём? 2) какой Бугунь (афтанынъ) не куню? Какой сегодня день недели? я бунынъ себеби не? а какова причина этого? 3) как Адынъ не? Как тебя зовут? не исе как бы то ни было 4) ни..., ни... Не анам бар не бабам Нет у меня ни отца ни матери 5) не ичюн? почему? не вакъыт? когда? не ерде? где? не ерден? откуда? не ер? какое место? не заман? когда? не исе а) как бы то ни было, б) наконец-то не къадар? сколько? неден (или неден себеп)? почему?, по какой причине? не ичюндир почему-то не де олса как бы то ни было нелердир что-то неге а) зачем, б) к чему негедир а) зачем-то, почему-то, б) к чему-то... смотреть

НЕ

1) (при глаголе) -ma, -me (аффиксы)я не хочу — istemeyimхочешь не хочешь — ister istemez2) yoq ediу меня не было времени — vaqtım yoq edi3) (при других... смотреть

НЕ

НЕ née. Урожденная. Профессор Хольвег .. по словам Веры Кирилловны, было одно, а мадам Хольвег, née Гольдштейн, с явно еврейским носом и акцентом, - с... смотреть

НЕ

Не, запереч.; «не» пишемо окремо, коли воно визначає заперечення, а коли «не» становить одно поняття з наступним словом, тоді пишемо вкупі; з неві́рною... смотреть

НЕ

приставка, исемнәр һәм сыйфатлар ясый, тубәндәге мәгънәләрне белдерә: 1.сүзнең бу приставкадан башка белдергән мәгънәсенә капма-каршы мәгънәне, мәс. неправда ялган; неприятель дошман; невёселый күңелсез 2.билгесе, сыйфаты чикле булган, тулы булмаган каршы мәгънәне, мәс. невнимательный игътибарсыз, дикъкатьсез; неплохой начар түгел 3.сүзнең приставкадан башка белдергән мәгънәсенең булмавын, мәс. необоснованность нигезсезлек, дәлилсезлек; ненаучный фәнни булмаган... смотреть

НЕ

Si;не [есть] si;не говоря́ о — acha mbali, fakefu, kefa, sembuse, licha ya, sikuambii, chembelecho;не заслу́живает упомина́ния — kefa;не мо́жет быть — ... смотреть

НЕ

{ej:}1. ej vi måste avgöra om frågan ska tas upp eller ej--надо решить, выносить вопрос на обсуждение или нет{²'ik:e}2. icke{²'in:te}3. inte inte alls-... смотреть

НЕ

не.вне (# сомнения).ни (ни один. ни минуты покоя).ни . . ни (ни тот, ни другой).... бы ни (кто бы ни. как бы ни.сколько бы ни. какой бы ни). ▼ совершен... смотреть

НЕ

1) (при глаголе) -ма, -ме (аффиксы) я не хочу истемейим хочешь не хочешь истер истемез 2) ёкъ эди у меня не было времени вакътым ёкъ эди 3) (при других частях речи) дегиль это не школа, а институт бу мектеп дегиль, институттыр я не учитель мен оджа дегилим не он, а другой о дегиль, башкъасы 4) (в сочетаниях не у кого, не у чего, не по кому, не по чему и т.д.) ёкъ спросить не у кого сорамагъа кимсе ёкъ... смотреть

НЕ

в пример разг. а) (кому, чему) на відміну від кого-чого, на протилежність кому, чому, не так, як хто, що; б) (при сравнительной степени) незрівнянно; (... смотреть

НЕ

частица 1. аф не знать аф содамс; не я аф мон; не десять аф кемонь; 2. ашезь (ашине, ашить, ашезе; ашинек, ашесть, ашезь) я не знал мон ашине сода; 3. афолине (афолить, афолезе; афолинек, афолинть, афолезь) я не знал бы мон афолине сода; 4. тят, тяда (тяза, тяст) Не говори! Тят корхта! Пусть не говорят! Тяст корхта! 5. апак не говоря апак корхтак; не сказав апак аст; незапертый апак пякстак... смотреть

НЕ

1) Орфографическая запись слова: не2) Ударение в слове: не`3) Деление слова на слоги (перенос слова): не4) Фонетическая транскрипция слова не : [н'`э]5... смотреть

НЕ

част. 1) не не що, як — не что иное, как коли б [якби] не це — если бы не это, не будь этого 2) (в утвердит. предлож. усилит. част. после мест. и нар. перед глаг.) ни хто б не прийшов — кто бы ни пришёл що б то не стало — во что бы то ни стало як би там не було — как бы то ни было... смотреть

НЕ

Не, никак не, отнюдь не. Это далеко не так просто. Как отрицательная приставка не- сродна приставкам без- и мало-: неграмотный, безграмотный, малограмотный, невыгодный, безвыгодный, маловыгодный. Неважный употребляется гиперболически вм. маловажный, безлюдный вм. малолюдный.<br><br><br>... смотреть

НЕ

1. нене2. ненет /отрицание/

НЕ

Не нар. Не. Гріх не личком зав’язати, та під лавку сховати. Ном. № 101. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся. Н. п. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 536.... смотреть

НЕ

не II = в сочетании с предлогами является отделяемой частью местоимений некого, нечего; не с кем поговорить there is nobody to talk to; выбрать было не из чего there was nothing to choose from, there was no choice. <br><br><br>... смотреть

НЕ

Iне όχι· δε(ν) (при глаголе)' μη(ν) (запрещение)' не только όχι μόνο' не раз όχι μόνο μια φορά я не знаю δεν ξέρω' яIIне вижу δε βλέπω* не трогай! -μην πειράζεις! ◇ тем не менее παρ'όλα αυτά, παρ'όλο· не за что! τίποτε!... смотреть

НЕ

не:◊ не бери́ то на своє конто → "конто" ◊ не бе́сер → "бесер" ◊ не в \ ґу́сті = ґус т ◊ не дзявкай → "дзявкати" ◊ не зна́ти, що в кому сиди́ть → "сидіти" ◊ не \ ґуст → "ґуст" ◊ не при голосі → "голос"... смотреть

НЕ

не никак не, отнюдь не, далеко не, приставки не-, без-, мало-: неграмотный, безграмотный, малограмотный, невыгодный, безвыгодный, маловыгодный, неважный (=маловажный), безлюдный (=малолюдный)<br><br><br>... смотреть

НЕ

Не. Общеслав. Того же корня, что лит. ne, латышск. ne, др.-инд. ná, греч. nē и т. д. Исходное значение — «нет». См. нет.

НЕ

частицаотрицат. ан, мар; -мае (мес); -ма(ме); Не ходите туда! Ан кайӑр унта!; он не любит сладкое вал пылак юратмасть; не надо смеяться над другим ҫынран кулма кйрлӗ мар... смотреть

НЕ

1) что?2) или3) какой?не керегі бар? – к чему? не болмақ? – что будет? не істесем де – что бы я ни делалне істеп жатырсың? – что ты делаешь?

НЕ

Общеслав. Того же корня, что лит. ne, латышск. ne, др.-инд. ná, греч. nē и т. д. Исходное значение — «нет». См. нет.

НЕ

negativparticle, not; не (одна) только, not only; схема prefix, un-, non-неабелев, adj., non-Abelian

НЕ

вчт. (логическая функция или операция) NOT

НЕ

НЕ НЕ (всегда с удар.). Отделяемая при сочетании с предлогом часть местоимений "нечего" и "некого". Не о чем говорить. Не от кого узнать.

НЕ

Partykuła не nie

НЕ

чстц отрц não

НЕ

{²m'is:-}1. miss-{²'o:-}2. o-

НЕ

НЕ част. (логическая функция или операция)NOT

НЕ

(ادات) نه

НЕ

приставка, неправда жалған;- неприятель дұшпан;- незаработанная зарплата аққула жалақы

НЕ

emas

НЕ

частицане

НЕ

часткане

НЕ

•не•לֹא* * *איןאלבלתילא

НЕ

1. eba-2. mitte-

НЕ

1. ei2. mitte

НЕ

1) емес2) жоқне вступил – кірген жоқ не хуже – кем емес

НЕ

не, частица отрицательная

НЕ

Ударение в слове: н`еУдарение падает на букву: е

НЕ

1) lat. neне2) lat. ne; netheнет

НЕ

nie це ~ жарт to nie żarty ~ може бути nie może być

НЕ

Не- non; haud; ni; ne; haudquaquam;

НЕ

неНикак не, отнюдь не.Это далеко не так просто.

НЕ

• ne

НЕ

Не

НЕ

1) dis-2) in-3) non-

НЕ

не частка незмінювана словникова одиниця

НЕ

частица

НЕ

не не, частица отрицательная

НЕ

не доне без

НЕ

не, нет што да не? — почему́ бы нет?

НЕ

(логическая операция) NOT, negation

НЕ

Non, ne... pas

НЕ

Helium

НЕ

Geen

НЕ

ikke

НЕ

• ne• nikoli

НЕ

not

НЕ

Icke, inte

НЕ

(в калькованих формах) годі .

НЕ

Ikke

НЕ

Ikke

НЕ

{PART} ան- մի ոչ չէ

НЕ

Не

НЕ

не— other than

НЕ

не— other than

НЕ

ez(эзь),apak(апак)

НЕ

არ, არა; ვერა; ნუ

НЕ

не не, на, нест

НЕ

cro ne укр ні

НЕ

ne...; ne, nav

НЕ

Inte, icke, ej

НЕ

{PREF} դժ-

НЕ

Не, нет

НЕ

Helium

НЕ

nie;

НЕ

non

НЕ

not

НЕ

не

НЕ

не

T: 77