Смотреть больше слов в «Толковом словаре русского языка»
НАХМУРИВАТЬ, -аю, -аешь; несов; что. То же, что хмурить. Н. лоб.
нахмуривать несов. перех. Сурово, угрюмо морщить (лицо, брови, лоб).
нахмурить нахмурювати, нахмурити, похмурити, схмурювати, схмурити, насумрювати, насумрити, (насупливать) насуплювати, насупити, посупити що, (только о бровях) насувати, насунути (брови), (о мног.) понахмурювати, посхмурювати, понасумрювати, понасуплювати, понасувати. -ть брови - нахмурювати (схмурювати, насумрювати, нахмарювати, насуплювати, напускати, насувати), нахмурити (похмурити, схмурити, насумрити, нахмарити, насупити, посупити, напустити, насунути) брови. [Схмуривши чорні брови, стиснувши уста (М. Вовч.). Нахмаривши брови (Крим.). Грізно насупила свої тонкі брови (Н.-Лев.). Посупив брови (Крим.). Напустила брови, як сова (Сл. Гр.)]. Нахмуренный - нахмурений, похмурений, схмурений, насумрений, насуплений, посуплений, насунутий и насунений, понахмурюваний, посхмурюваний, понасумрюваний, понасуплюваний, понасовуваний; (о человеке ещё, прлг.) охмарений, похмурий, хмурий, охмурий. [Нахмурене обличчя (Київ). Нахмурені (насуплені, насунуті) брови (Київ)]. -ться - 1) (стр. з.) нахмурюватися, бути нахмурюваним, нахмуреним, понахмурюваним и т. п.; 2) (возвр. з.) - а) (о человеке и перен.) нахмурюватися, нахмуритися, похмуритися, схмурюватися, схмуритися, похмуріти, похмарніти, насумрюватися, насумритися, (образно) заворситися, (насупливаться) насуплюватися, насупитися, (только о бровях) насуватися, насунутися, (о мног.) понахмурюватися, посхмурюватися, понасумрюватися, понасуплюватися, понасуватися. [Нахмурився, насупився, - мовчить, ані пари з уст (Київщ.). Височенні кручі понахмурювались (Свидн.). Не міг розхмурити брову, що сама собою була похмурилася (Крим.). Усі похмуріли, зажурилися (Мирний). Він похмарнів (Крем.). Полковник насумрився (Корол.). Слобідка потемніла і вся насумрилась понуро й сумовито (Корол.). Всміхнувся, але зараз-же заворсилося його лице (Франко). Нічого не каже, тільки ще гірше насуплюється (Л. Укр.). Брови насупились (Н.-Лев.). Хмара насупилась (Г. Барв.). Стіни понасуплювались (Тесл.). Захарко посупився (Крим.). Брови насунулись, очі викотились (Стор.)]; б)... смотреть
1) Орфографическая запись слова: нахмуривать2) Ударение в слове: нахм`уривать3) Деление слова на слоги (перенос слова): нахмуривать4) Фонетическая тран... смотреть
приставка - НА; корень - ХМУР; суффикс - ИВА; окончание - ТЬ; Основа слова: НАХМУРИВАВычисленный способ образования слова: Приставочно-суффиксальный ил... смотреть
Ударение в слове: нахм`уриватьУдарение падает на букву: уБезударные гласные в слове: нахм`уривать
Czasownik нахмуривать chmurzyć marszczyć
Начальная форма - Нахмуривать, винительный падеж, действительный залог, единственное число, мужской род, неодушевленное, несовершенный вид, непереходный, прошедшее время... смотреть
1. kulmu kortsutama2. otsaesist kibrutama3. otsaesist kurrutama
(употр. в сочетаниях) нахмуривать лоб — die Stirn runzeln нахмуривать брови — die Brauen zusammenziehen нахмуриваться — finster blicken {dreinschauen}.... смотреть
см. хмурить
(I), нахму/риваю(сь), -ваешь(ся), -вают(ся)
нсв см нахмурить
см. хмурить
-аю, -аешь. несов. к нахмурить.
нахмуривать, нахм′уривать, -аю, -аешь; несов., что. То же, что хмурить. Н. лоб.
несов. (= хмурить) нахмуривать лоб — corrugare la fronte Итальяно-русский словарь.2003.
Начальная форма - Нахмуривать, действительный залог, несовершенный вид, непереходный
НАХМУРИВАТЬ, -аю, -аешь; несов; что. То же, что хмурить. Нахмуривать лоб.
нахм'уривать, -аю, -ает
〔动词〕 皱蹙〔未〕见 нахмурить.
Нахму́ривать-finya, -kunja
нахмуривать нахм`уривать, -аю, -ает
несовер. нахмурвацьнасупліваць
Нахмурваць, насупліваць
несов. см. нахмурить.
Несов. bax хмурить.