ЖАРТ

ЖАРТ жарта, м. (польск. zart) (лит.). Небольшой юмористический рассказ - род произведений, существовавший в России в 17 в.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре русского языка»

ЖАРЧЕ →← ЖАРПТИЦА

Смотреть что такое ЖАРТ в других словарях:

ЖАРТ

жа́рти жа́ртами; рідше жарт жа́ртом. Незважаючи ні на що, за будь-яких умов (уживається перев. як протиставлення наступному висловлюванню). — Жарти жартами, я оце поїду в Бендери та причепою причеплюся, реп’яхом пристану до Бичковського,— обізвалась Христина (І. Нечуй-Левицький); — Жарти жартами, Леоніде, але, крім шкурних мотивів, повинні бути й моральні (А. Головко); (Префект:) Наш Меценат .. коли б іще не відділив од Риму Коринфської республіки. (Прокурор:) Жарт жартом, а Римові .. все ж може вийти шкода (Леся Українка). жа́рти пога́ні (коро́ткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Він прийшов до простого висновку: щоб бути на висоті, щоб тебе не підводили, треба міцно триматися і дати всім зрозуміти, що з ним жарти погані (М. Ю. Тарновський); Бувають дні, коли сюди приносить вітер дзвін дзиґарів із Петропавлівської фортеці. Це ніби їм нагадування про те, що їх чекає, що з владою погані жарти (Василь Шевчук); — Мало що може трапитись, коли людина не зовсім твереза... Всяке може статися. Це ж шахта. Тут жарти короткі... (Д. Ткач). не до жа́ртів. 1. кому. Хто-небудь стурбований, засмучений і т. ін., потрапивши у скрутне становище; комусь скрутно, неспокійно. Не до жартів рибі, коли її під жабри зачепили (Укр.. присл..); Гаврилові було не до жартів. — Через його (Тимка) дурацькі (дурні) витребеньки на роботу не пішов і дома нічого не зроблю (Григорій Тютюнник). 2. Складна ситуація, яка вимагає відповідальності, пильності, обережності. — Тут не до жартів. Ти повинен до губернатора їхать... (М. Коцюбинський); — Тобі сапери будуватимуть мости. Ради тебе потягнуться обози всіма шляхами. А хто про тебе, рядового Ягідку, забуде в цей напружений час, то, чого доброго, ще й під трибунал піде... Тут не до жартів... (О. Гончар). не жарт; не жа́рти. 1. Нелегко, дуже складно, важко. Ковальство — тяжка робота, бити клевцем цілий день — то не жарт (Н. Кобринська); Василя Назаровича Боженка любили всі .. В п’ятдесят чотири роки починати з хлопчаками революцію та ще командувати полком, не знаючи навіть карти,— це не жарт (О. Довженко). 2. Дуже багато. (О. Ю. Есаулов:) Ну а потім загорівся графіт. Це вже ближче до вечора, заграва була, звичайно, ого-го. Там графіту стільки... Не жарт (Ю. Щербак); — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага. Десять тисяч — це не жарти! Надходить старість. Треба ж жити, треба чимсь живитись... (І. Нечуй-Левицький). 3. Серйозно, важливо, не дрібниці. Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати. Кайдашиха побачила, що то не жарти, і спахнула (І. Нечуй-Левицький); Юрина заява мала ефект. З суворого тону, яким її було виголошено, всі зрозуміли, що це не жарти, і не на (в) жарт. 1. По-справжньому, цілком серйозно. Командир полку, зустрічаючи Сагайду, не на жарт сварився на нього своїм кулаком (О. Гончар); — Закохався він у мою Анну не в жарт (А. Хорунжий). 2. З великою інтенсивністю; дуже. Надвечір розвітрилося не на жарт (М. Павленко); Не на жарт стривожені обличчя зняли напівсонну грайливість (Б. Олійник); А за вікнами уже не в жарт бешкетує метелиця: безтямно виє, стелить замети, рве ніч (В. Логвиненко). си́пати до́тепами (жа́ртами). Часто вставляти в мову багато влучних, дотепних, жартівливих слів, фраз і т. ін. Трактор “Інтер” розсунув туге коло колгоспників, що на різні лади сипали дотепами, і вийшов у поле (П. Панч).... смотреть

ЖАРТ

ЖАРТ, ч. 1. род. у. Сказане чи зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка. Дівчат він забавляв своїми вигадками та жартами (Н.-Лев., III, 1956, 318); [Лісовик:] Доню, давно готові шати для царівни, але вона десь бавилась химерна, убравшися для жарту за жебрачку (Л. Укр., III, 1952, 244); Почувся сміх, жарти, брязкіт казанків (Гончар, III, 1959, 78); * У порівн. Трелі мелодії сиплються легкі, жваві, як жарти (Н.-Лев., III, 1956, 313); // Що-небудь несерйозне, незначне. — Що те ваше пекло? — сумує [чорт]. — Що та ваша кип’яча смола! Жарти… (Вовчок, VI, 1956, 266). ◊ Без жа́ртів — серйозно, не жартуючи. Чи здужала, чи не здужала [Маруся], а коли батько каже без жартів.., то треба устати (Кв.-Осн., II, 1956, 59); — Ну, а все-таки, мамо, без жартів: з чого це ви взяли, що я — боягуз? (Головко, II, 1957, 576); Жарт жа́ртом; Жа́рти жа́ртами, у знач. вставн. сл. — уживається у значенні як не є, перев. з наступним протиставленням. Жарт жартом, а се вже не жарт, як мене за печінки бере, ноги трусяться (Барв., Опов.., 1902, 207); Треба б справді, — жарти, мовляв, жартами, — пустити якусь «рекламу» про пана Дерижанова (Л. Укр.,V, 1956, 228); Жа́рти пога́ні — небезпечно жартувати, ставитись до когось, чогось необережно через можливі неприємні наслідки; У (в, на) жарт (жа́рти) — несерйозно, жартома. Хтось, мабуть, на жарти, раяв іти в університет (Мирний, II, 1954, 262); — Кажуть [мама], що посадять мене в кропиву. Та я не боюсь кропиви. Це мама — в жарт (Ю. Янов., І, 1958, 266); Не до жа́ртів — про скрутне становище, засмученість, стурбованість. Забродчики жартували, сміялись, а Миколі було не до сміху, не до жартів (Н.-Лев., II, 1956, 231); — А хто про тебе, рядового Ягідку, забуде в цей напружений час, то, чого доброго, ще й під трибунал піде… Тут не до жартів… (Гончар, III, 1959, 346); Не жарт (жа́рти) — важливо, чимало. [Личак:] Авжеж! По десять кілограмів на трудодень! Це, розумієш, не жарти (Мам., Тв., 1962, 478); Не на (в) жарт — насправді; цілком серйозно; дуже. У Гадини не на жарт мурашки забігали поза плечима (Фр.,VІІ, 1951, 131); Миронівна сполошилась не в жарт (Ряб., Золототисячник, 1948, 152); Професор Драга не на жарт захопився збиранням цих німих свідків страшної війни (Кучер, Чорноморці, 1956, 118). 2. род. а, літ., театр. Невеличка комічна п’са. Написав я жарт, оперетку «Свиридон Холодний», але вона ще вимагає деяких поправок (Сам., II, 1958, 473). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 511.... смотреть

ЖАРТ

Він на жарт украв, а вони на правду б'ють.Іронія, коли громада сама карає зловленого злодія.Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати.Ліпше бути в веселім ... смотреть

ЖАРТ

ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, в... смотреть

ЖАРТ

Joke, jest, fun, banter, sally, skit, sport, lark, pleasantry, prank, trick, game, drollery, japeгрубий жарт — horseplayзлий жарт — spiteful (malicious... смотреть

ЖАРТ

• жарт- веселий, розважальний твір, переважно малої форми. Здавна побутував в усній нар. творчості. Нерідко ставав першоосновою таких жанрів л-ри як бу... смотреть

ЖАРТ

жарт жарта, м. [польск. zart] (лит.). Небольшой юмористический рассказ – род произведений, существовавший в России в 17 в. Большой словарь иностранных... смотреть

ЖАРТ

Жарти, баляндраси, баляси, веселощі, виверт, викрут, глузи, дотеп, дурносміхи, жартушечки, жартушки, зубоскальство, зубоскальці, кпини, насмішки, підко... смотреть

ЖАРТ

жарт род. п. жа́рта, жа́рты "шутки", зап. (Даль), между прочим, у Куракина (1705 г.; см. Христиани 16), укр., блр. жарт. Через польск. żart, чеш. žert... смотреть

ЖАРТ

род. п. жарта, жарты "шутки", зап. (Даль), между прочим, у Куракина (1705 г.; см. Христиани 16), укр., блр. жарт. Через польск. zart, чеш. zert из поздне-ср.-в.-н. scherz "шутка"; см. Mi. EW 410; Брандт, РФВ 25, 225; Брюкнер 662. Из польск. заимств. лит. zartas, принимаемое ошибочно Прельвицем (стр. 500) за исконнобалт. слово.... смотреть

ЖАРТ

1) (-ту) шутка; уменьш. шуточка; (мн. жарти) (весёлая болтовня) балагурство ед. без жартів — (не шутя) без шуток, кроме шуток з ним погані жарти — с ним шутки плохи сказати у жарт — сказать в шутку [ради шутки] це не жарт — это не шутка, это не шуточное дело 2) (-та) лит.; театр. шутка... смотреть

ЖАРТ

【阳】1) 笑话, 玩笑Сказати у жарт 说着玩2) 滑稽短剧◇ Без жартів 不是开玩笑, 真的

ЖАРТ

-у, ч. Сказане чи зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка. || Що-небудь несерйозне, незначне.

ЖАРТ

жа́рт, жа́рты, жа́рта, жа́ртов, жа́рту, жа́ртам, жа́рт, жа́рты, жа́ртом, жа́ртами, жа́рте, жа́ртах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») .... смотреть

ЖАРТ

(словесний) ДОТЕП, (брутальний) фарс; ЗЛ. гра слів, пародія, епіграма, шарж|а|; ТЕАТ. комічна п'єска, ВОДЕВІЛЬ; мн. ЖАРТИ, сміхи, смішки, (вчинки) фіглі, витівки, комедіянтство.... смотреть

ЖАРТ

[жарт]-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў

ЖАРТ

[żart]ч.żart

ЖАРТ

жарт:◊ масні́ жа́рти вульгарні, непристойні жарти (м, ср, ст)||масні кавалки, перчені дотепи, перчені жарти ◊ перче́ні жа́рти = масні́ жа́рти

ЖАРТ

-у, ч. Сказане чи зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка.|| Що-небудь несерйозне, незначне.

ЖАРТ

жа'рт, жа'рты, жа'рта, жа'ртов, жа'рту, жа'ртам, жа'рт, жа'рты, жа'ртом, жа'ртами, жа'рте, жа'ртах

ЖАРТ

Начальная форма - Жарт, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное

ЖАРТ

Жарт, -ту, -тові; -ти, -тів

ЖАРТ

жартжартівжартуватипожартувати

ЖАРТ

-у m żart, dowcip жарти геть bez żartów

ЖАРТ

{жарт} -та, м. (на) -ті, мн. -тие, -тіў.

ЖАРТ

Skæmt, spøg, vits

ЖАРТ

жартів жартувати пожартувати

ЖАРТ

Spøk, vits

ЖАРТ

жарт іменник чоловічого роду

ЖАРТ

Blague

ЖАРТ

lat. girteшутка

ЖАРТ

Жарт

ЖАРТ

Раж Жарт Жар Арт Ржа

ЖАРТ

жартм.шутка

ЖАРТ

жарт, -у

ЖАРТ

ხუმრობა

ЖАРТ

шутка

ЖАРТ

Шутка

ЖАРТ

жарт

ЖАРТ ЖАРТОМ

ест., сміх сміхом, жарти жартами, як не є, що не кажи .

ЖАРТ -У

імен. чол. роду1. (род. у) сказане чи зроблене для розваги, смiху; дотеп, витiвка2. (род. а) невеличка комiчна п'єсашутка сущ. жен. рода¤ *без жартiв ... смотреть

T: 151